про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду
17 лютого 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/5299/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у розмірі 19764,09 грн,
17 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університету внутрішніх справ, у розмірі 19764,09 грн.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд встановив, що дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 5 частини п'ятої статті 46 КАС України визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Частиною першою статті 43 КАС України закріплено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (частина друга статті 43 КАС України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Частиною першою статті 318 КАС України визначено, що рішення, прийняте судом першої інстанції з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до частини першої статті 26 КАС України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Абзацом першим частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб (частина перша статті 4-1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").
Статтею 5 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" врегульовані питання реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи.
Так, частиною першою статті 5 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 02 січня 2020 року № 6.2-115/6-20 за наявними даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24 листопада 2017 року значиться за адресою: АДРЕСА_1 (інформація зазначена на дату оформлення заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв'язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
Згідно з інформацією, зазначеною в листі Міністерства соціальної політики України від 07 лютого 2020 року № 1778/0/290-20/22, станом на 07 лютого 2019 року в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб наявна інформація про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме про те, що з 15 вересня 2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Дніпро Дніпропетровської області за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Отже, з урахуванням вимог частини першої статті 26 КАС України та частини першої статті 5 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", дана справа підлягає розгляду окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Дніпро. Таким судом згідно з Указом Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417/2004 "Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі" є Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (частини перша, друга статті 30 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про передачу даної справи на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду, оскільки позовна заява подана з порушенням правил підсудності.
Керуючись статтями 3, 20, 26, 29, 43, 46, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу № 360/5299/19 за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у розмірі 19764,09 грн передати на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяТ.І. Чернявська