Іменем України
10 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5238/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання: Суховій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення належних сум індексації грошового забезпечення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - ГУДСНС у Луганській області, відповідач) про стягнення належних сум індексації грошового забезпечення, в якому просив суд: стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь позивача належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.04.2019 (день звільнення) у розмірі 19149,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 у період: з 01.09.1992 по 18.04.2019 проходив службу у системі МВС України, МНС України та ДСНС України. Наказом ДСНС України від 17.04.2019 № 152 “Про звільнення із служби цивільного захисту” позивача звільнено з посади заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління. Наказом ДСНС України у Луганській області від 17.04.2019 № 126 “Про кадрові питання” позивача виключено з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу Головного управління та знятий з усіх видів забезпечення з 18.04.2019.
Зазначає, що відповідачем у порушення положень Кодексу цивільного захисту України, Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, Інструкції “Про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту”, якими передбачено право на нарахування позивачу сум індексації грошового забезпечення, на час звільнення позивача не нараховано та не виплачено належних сум індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (день звільнення).
Позивач в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. 24.01.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 3003/2020 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує повному обсязі (арк. спр. 35).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом подачі відзиву на позовну заяву станом на час розгляду справи не скористався.
10.02.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 5327/2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та довідка про грошове забезпечення позивача від 24.12.2019 № 141 за період: січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, січень - квітень 2019 року.
Оскільки відзив на позовну заяву представником відповідача до канцелярії суду подано після прийняття судом рішення у справі, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав врахування даного відзиву та документів, наданих в обґрунтування заперечень щодо задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1 проходив службу в ГУ ДСНС України у Луганській області на посаді заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління.
Наказом ДСНС України від 17.04.2019 № 152 “Про звільнення із служби цивільного захисту” полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України у Луганській області, звільнено у відставку (із зняттям з військового обліку) за підпунктом 3 пунктом 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (арк.спр. 14).
Наказом ДСНС України у Луганській області від 17.04.2019 № 126 “Про кадрові питання” полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління, звільнено із служби цивільного захисту згідно наказу ДСНС (по особовому складу цивільного захисту) від 17.04.2019 № 152 “Про звільнення із служби цивільного захисту” у відставку (із зняттям з військового обліку) за підпунктом 3 пунктами 173, 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (за станом здоров'я), виключено з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу Головного управління, знято з усіх видів забезпечення з 18.04.2019 та направлено до Сєвєродонецького міського військового комісаріату Луганської області для зняття з військового обліку (арк.спр. 15).
З метою отримання інформації щодо належних сум індексації грошового забезпечення позивач 22.11.2019 звернувся із заявою до Головного управління ДСНС України у Луганській області, в якій просив надати довідку про відповідні суми індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (час звільнення) та здійснити виплату належних сум індексації (арк. спр. 16).
05.12.2019 № 01-5979/211 відповідачем на заяву позивача від 22.11.2019 надано відповідь, в якій повідомлено, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також повідомлено, що для бюджетних установ проведення індексації грошових доходів населення здійснюється відповідно до статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (арк. спр. 17).
14.01.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 1387/2020 від відповідача надійшла копія довідки про грошове забезпечення позивача від 24.12.2019 № 141 за період: січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, січень - квітень 2019 року.
Проте, вказана довідка не засвідчена у відповідності до вимог чинного законодавства України та має статус “Інформаційний”.
При цьому, зі змісту вказаної вище копії довідки вбачається, що відповідачем індексація грошового забезпечення позивача за період: з січня 2016 року по квітень 2019 року не проводилась. З квітня 2018 року нараховано підвищений посадовий оклад, оклад за звання та надбавку за вислугу років, індексація грошового забезпечення позивача з квітня 2018 року по день звільнення також не проводилась (арк. спр. 27).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 125 Кодексу цивільного захисту України визначено, що держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Інструкцією “Про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року № 475 (далі - Інструкція № 475).
Згідно статті 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Положеннями статті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” закріплено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами першою та п'ятою статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу частини першої статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини другої статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно частини шостої статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі- Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 уразі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” установлено, що Кабінетом Міністрів України на 2015 рік затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з цим прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. N 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 р. N 77).
Відповідно до пункту 3 цієї постанови у грудні 2015 року мало бути здійснено упорядкування структури заробітної плати шляхом підвищення всіх складових заробітної плати, тобто не тільки з урахуванням підвищення тарифних ставок (окладів), а також з урахуванням доплат, надбавок та премій, з тим, щоб сума підвищення заробітної плати перевищила суму індексації, яка склалась у цьому місяці.
Для працівників бюджетної сфери, розміри посадових окладів яких у штатному розмірі не змінились, при підвищенні посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС (1 - 3 тарифні розряди ЄТС), керуючись пунктом 3 вищезазначеної постанови, мали бути переглянуті розміри надбавок, доплат та здійснення преміювання у підвищеному розмірі.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати згідно з абзацом другим пункту 3 вищезазначеної постанови обчислення індексу споживчих цін проводиться із січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (далі - Порядок).
При цьому, право на індексацію у 2016 році відбудеться, коли індекс споживчих цін перевищить поріг індексації, який відповідно до статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, з січня 2016 року становить 103 %.
Значення індексу споживчих цін у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення заробітної плати перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу працівника.
Якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), сума індексації у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Оскільки індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх виплата, компенсація відповідно до діючого законодавства.
Як вже зазначалося судом раніше, 05.12.2019 № 01-5979/211 відповідачем на заяву позивача від 22.11.2019 надано відповідь, в якій повідомлено, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також повідомлено, що для бюджетних установ проведення індексації грошових доходів населення здійснюється відповідно до статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (арк. спр. 17).
При цьому, зі змісту вказаної відповіді неможливо встановити яким саме чином відповідач дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення позивача за період: 01.01.2016 по 18.04.2019 не проводилась у зв'язку з тим, що величина індексу споживчих цін не перевищила порогу індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Тобто, відповідачем у вказаній відповіді зовсім не наведено належного обґрунтування щодо відсутності підстав для задоволенні заяви позивача від 22.11.2019 про надання довідки про відповідні суми індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (час звільнення) та здійснення виплати належних сум індексації.
Крім того, відповідачем в підтвердження відсутності підстав відмови у задоволенні заяви позивача від 22.11.2019 до матеріалів справи не надано жодних доказів щодо не перевищення порогу індексації величини індексу споживчих цін, який установлюється в розмірі 103 відсотка, або відсутності затвердження особливого порядку проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджету ГУ ДСНС у Луганській області.
Таким чином, в ході розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу відповідних сум індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (час звільнення).
Оскільки судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем без наведення належного обґрунтування підстав для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті відповідних сум індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (час звільнення), відмовлено у нарахуванні та здійсненні виплати відповідних сум індексації грошового забезпечення позивача, та в ході розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу відповідних сум індексації грошового забезпечення за вказаний період, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позичу у задоволенні відповідної заяви від 22.11.2019, діяв не у спосіб, встановлений чинним законодавством України, відтак суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2019 про надання довідки про відповідні суми індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (час звільнення) та здійснення виплати належних сум індексації, з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.
Посилання відповідача на те, що кошторисами відповідача не передбачено кошти на виплату індексації заробітної плати, не може бути підставою для її не нарахування, оскільки індексація грошового забезпечення є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до положень статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 у справі “Кечко проти України” (пункт 23 рішення, заява №63134/00) указав: якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Отже, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь позивача належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.04.2019 (день звільнення) у розмірі 19149,68 гривень, суд виходить з такого.
Оскільки відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності або відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу відповідних сум індексації грошового забезпечення за вказаний період, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (день звільнення) у розмірі 19 149, 68 гривень, проведеного та наданого позивачем.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки обов'язок проведення індексації грошового забезпечення у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на відповідача, суд вважає, що ГУДСНС у Луганській області має виключну компетенцію у прийнятті рішення по вказаному питанню. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень вказаного вище суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням встановлених порушень, допущених відповідачем при прийнятті рішення щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу суми індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (день звільнення), з метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, шляхом зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2019 про надання довідки про відповідні суми індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (час звільнення) та здійснення виплату належних сум індексації, з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, позов належить до часткового задоволення.
Питання про судові витрати не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись статтями 2, 5, 77, 90, 139, 241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (код ЄДРПОУ: 38617137, місцезнаходження: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1 б) про стягнення належних сум індексації грошового забезпечення задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (код ЄДРПОУ: 38617137, місцезнаходження: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1 б) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 22.11.2019 про надання довідки про відповідні суми індексації грошового забезпечення за період: з 01.01.2016 по 18.04.2019 (час звільнення) та здійснення виплату належних сум індексації, з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного судового рішення складено 14 лютого 2020 року.
Суддя Є.О. Кисельова