про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
17 лютого 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/525/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01061, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.02.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі також - відповідач), в якій просить:
- визнати бездіяльність протиправною та стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2018 рік в сумі 7397,00 грн;
- визнати бездіяльність протиправною та стягнути відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2019 рік в сумі 7966,00 грн;
- зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити позивачу недоотриману суму грошової компенсації за невикористану основну та додаткову оплачувану відпустки за 2019 рік в сумі 5124,23 грн;
- зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити позивачу недоотриману суму одноразової грошової допомоги в сумі 37742,92 грн;
- визнати бездіяльність протиправною та стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участю в антитерористичної операції за період часу з 07.11.2015 по 27.01.2016 у сумі 15474,19 грн;
- визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення на користь позивача за період часу з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- стягнути з відповідача на користь позивача середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.12.2019 по час вирішення вказаного спору у розмірі 569,60 грн за добу.
10.02.2020 ухвалою суду позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
11.02.2020 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяві, а саме: позовна заява, в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2018 рік, протиправною та стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2018 в сумі 7397,00 грн;
- визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2019 рік, протиправною та стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2019 в сумі 7966,00 грн;
- зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити позивачу недоотриману суму грошової компенсації за невикористану основну оплачувану відпустку за 2019 в сумі 3416,09 грн;
- зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити позивачу недоотриману суму одноразової грошової допомоги в сумі 37742,92 грн;
-визнати бездіяльність відповідача, яка полягає в невиплаті винагороди за безпосередню участю в Антитерористичної операції за період часу з 07.11.2015 по 27.01.2016, протиправною та стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участю в Антитерористичної операції за період часу з 07.11.2015 по 27.01.2016 у сумі 15474,19 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення на користь позивача за період часу з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- стягнути з відповідача на користь позивача середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.12.2019 по час вирішення вказаного спору у розмірі 569,60 грн за кожен день затримки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 01.07.2001 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 09.12.2019 в Управлінні захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Перед звільненням займав посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки національної поліції України.
09.12.2019 позивач був звільнений із зазначеної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів з виплатою компенсації за 28 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки та 14 діб додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2019 році. Згідно наказу № 411 о/с від 05.12.2019 вислуга років на 09.12.2019 складає у календарному обчисленні склала 19 років 10 місяців та 18 днів.
У 2018 році позивачем було використано свою основну відпустку (30 днів), а додаткову оплачувану відпустку (13 днів) використано не було з причини, яка від нього не залежали.
07.12.2019 було направлено рапорт до Відповідача щодо нарахування та виплаті компенсації за невикористану додаткову відпустку у кількості 13 діб. Однак відповіді так і не отримано. 02.01.2020 повторно було направлено запит Відповідачу про нарахування зазначеної компенсації.
Згідно відповіді Відповідача від 11.01.2020 № Т-1715 у виплаті грошової компенсації відмовлено відповідно до пункту 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліції».
Згідно наказу про звільнення від 05.12.2019 №411 о/с позивачу повинні були нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану у 2019 році (році звільнення) додаткову оплачувану відпустку за 2019 рік. Однак цього зроблено не було.
Також згідно розрахункового листа за грудень 2019 року нарахувань щодо виплати компенсацій за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2018 (13 діб) та 2019 рік (14 діб) не проводилось.
Такі дії Відповідача позивач вважає протиправними, оскільки відповідачем грубо проігноровано вимоги статті 24 Закону України «Про відпустки» 505/69 від 15.11.1996, якою передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Також позивач вважає Відповідач незаконно не виплатив грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2018 рік (13 діб) у сумі 569*13=7397,00 грн та грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 2019 рік (14 діб) у сумі 569*14=7966 грн.
Частину розрахунку при звільненні було проведено відповідачем тільки 26.12.2019, шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок, до якого увійшли компенсація за невикористану основну відпустку за 2019 рік (28 днів) у сумі 12515,91 грн (446,99 грн за добу, замість 569 грн належних, таким чином недонарахована сума склала 569*28=15932-12515,91=3416,09 грн), одноразова грошова допомога при звільненні зі служби 127515 грн (замість 165042,26 грн) та грошове забезпечення за 9 днів грудня 2019 року у сумі 4172 грн.
Таким чином, Відповідач неправильно розрахував та виплатив грошові кошти за компенсацію невикористаної основної відпустка за 2019 рік на суму 3416,09 грн, оскільки середній розмір грошового мого грошового забезпечення за добу (останні 12 місяців) складав 569,00 грн, за 28 днів невикористаної основної відпустки мені було нараховано та виплачено 12515 грн замість належних 15932,09 грн.
На думку позивача, Відповідач неправильно нарахував суму одноразової грошової допомоги, яка повинна складатися з 50% місячного грошового забезпечення (яке в листопаді 2019 року- останньому повному місяці складала 17382,87 грн, а 50% від цієї суми =8691,40 грн*19 (повних календарних років)= 165137,26 грн, а ні як не 127394,34 грн.
Таким чином, одноразова грошова допомога повинна складати: 165137,26-127394,34=37742,92 грн.
Наказами АТЦ при СБУ від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, від 05.01.2016 № 5, від 02.03.2016 № 62 позивач безпосередньо брав участь в Антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області в період часу з 21.08.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 27.01.2016. Рішенням від 29.10.2015 № 20/1 /ХІІІ/465 позивачу надано статус учасника бойових дій.
Винагорода за безпосередню участю в АТО позивачу в період часу з 07.11.2015 по 27.01.2016 Відповідачем нарахована та виплачена не була.
Розмір грошового забезпечення в цей період часу складав з посадового окладу 2500 грн, оклад за спеціальне звання 2000 грн. та надбавки за стаж служби в поліції 30% -1350 грн, розмір мого грошового забезпечення у зазначений період складав 5850,00 грн. за місяць.
Таким чином, розмір невиплаченої винагороди за участь в АТО складає 15474,19 грн
Під час проходження служби та на час звільнення Відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, що на думку позивача є протиправним.
Про суми, які нараховані, позивач дізнався лише 26.01.2020, отримавши поштою від Відповідача довідку про отримане грошове забезпечення за весь період служби в Департаменті захисту економіки НП України.
Позивач вважає бездіяльність Відповідача щодо повного розрахунку зі Позивачем є противоправною та суперечить нормам статті 116 КЗпП України.
Згідно довідки Відповідача від 02.01.2020 №433 грошове забезпечення Позивача складала: у жовтні 2019 року - 17372,87 грн., у листопаді 2019 року -17372,87 грн.
Середня заробітна плата складає (17372,87+17372,87):61 календарний день за два місяці =569,60 грн.
На даний час, період затримки повного розрахунку з Позивачем при звільненні складає з 10.12.2019 (перший робочий день після звільнення Позивача) по 31.01.2020 (дата подання позовної заяви) і дорівнює 53 календарних днів.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно з пунктом 7 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Щодо строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом суд зазначає таке.
Позивачем надано клопотання, в якому просить визнати причини пропуску для звернення до суду з адміністративною позовною поважними та поновити пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду, оскільки дана справа стосується стягнення виплат, які пов'язані з проходженням позивачем служби, які входять в структуру заробітної плати. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статі 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з вимогами статті 2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять:
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, усі види винагород, які отримувались або повинні були виплачені позивачеві під час проходження служби в органах Національної поліції, є винагородами, що мають постійний характер, входять до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.
Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Аналіз частини п'ятої статі 122 КАС України свідчить про те, що цією нормою визначений місячний строк звернення до суду стосовно трьох стадій, пов'язаних з публічною службою: прийняття на публічну службу; проходження публічної служби; звільнення з публічної служби.
По даній справі позивач вважає, що його права порушені стосовно грошової винагороди (оплати праці) за періоди, коли він проходив публічну службу. Позивачем не оскаржуються умови проходження публічної служби або звільнення з неї.
Частиною п'ятою статі 122 КАС України не визначений місячний строк звернення до адміністративного суду відносно спорів стосовно «грошової винагороди» або «оплати праці» за проходження публічної служби.
Сама процедура проходження публічної служби, в даному випадку - служби в органах Національної поліції, має широкий характер та включає багато процедур, таких як: призначення на посади, переміщення і просування по службі, атестація, відпустки, умови звільнення зі служби, особливості проходження служби окремими категоріями осіб начальницького складу, питання соціального захисту тощо.
Натомість, питання «грошової винагороди» або «оплати праці» (рівнозначність цих понять обумовлена наявністю у сторін прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків) врегульоване спеціальними законами: Законом України "Про оплату праці", Кодексом законів про працю України, а також іншими підзаконними нормативними актами та судовими рішеннями.
Зазначене свідчить про те, що при даних спірних правовідносинах норми Закону України "Про оплату праці", Кодексу законів про працю України, а також інших підзаконних нормативних актів та судові рішення з питань оплати праці є спеціальними порівняно з нормами КАС України. Тому в даному випадку повинні застосовуватися положення спеціальних норм в частині можливості звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
З огляду на наведене, під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яка є складовою грошового забезпечення) повинні застосовуватися положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не частини п'ятої статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 233 КЗпП України по даній справі, тобто позивач не обмежений строком зверненням з даним адміністративним позовом.
Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд вважає за необхідне розглядати дану справу в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 77, 80, 122, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Вважати не пропущеним строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суд з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в адміністративній справі № 360/525/20.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу розглянути в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 березня 2020 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18.
Зобов'язати відповідача протягом п'яти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України у строк до 03 березня 2020 року надати суду:
- довідку про виплати, які провадилися ОСОБА_1 , за жовтень-листопад 2019 року;
- належним чином завірені накази першого заступника керівника (витяги з наказів) Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, від 05.01.2016 № 5, від 02.03.2016 № 62, на підставі яких позивач був залучений та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області.
Запропонувати:
- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;
- відповідачу подати до суду заперечення протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.
Справа розглядатиметься суддею Борзаницею С.В. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі направити копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі "Електронний суд" для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
СуддяС.В. Борзаниця