Іменем України
14 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5051/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Петрощук Катерини Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 15 жовтня 2019 року № 58496-52,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката Петрощук Катерини Володимирівни (далі - представник позивача) в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якому представник позивача з урахуванням уточненої позовної заяви від 06 грудня 2019 року б/н (арк. спр. 29-33) просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Луганській області від 15 жовтня 2019 року № 58496-52 про встановлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 242215,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 15 листопада 2019 року позивачем отримано податкову вимогу Головного управління ДПС у Луганській області від 15 жовтня 2019 року № 58496-52 про наявність у позивача станом на 14 жовтня 2019 року суми податкового боргу платника податків з урахуванням штрафу та пені в розмірі 242215,32 грн. Представник позивача та позивач вважає зазначену податкову вимогу протиправною і незаконною та такою, що підлягає скасуванню повністю, з таких підстав.
26 вересня 2019 року позивачем від Головного управління ДФС у Луганській області отримано податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2019 року № 0004021314 про те, що на підставі акта від 29 вересня 2017 року № 279/12-32-13-14/2557006876 податковим органом встановлено порушення пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим Головним управлінням ДФС у Луганській області збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування».
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 23 серпня 2019 року № 0004021314, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України як до контролюючого органу вищого рівня відповідно до статті 56 Податкового кодексу України.
Державною податковою службою України при розгляді скарги позивача від 30 вересня 2019 року на податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2019 року № 0004021314 з'ясовано, що для вирішення питань, які зазначені у скарзі, потрібно отримання додаткових документів. Тому, керуючись пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, Державна податкова служба України продовжила строк розгляду скарги до 05 грудня 2019 року (включно), про що зазначено у листі від 25 жовтня 2019 року за № 7079/6/9900-08-05-04.
Однак, не зважаючи на викладене та в порушення вимог пункту 56.16 статті 56 Податкового кодексу України, відповідачем винесено оскаржувану податкову вимогу.
З урахуванням викладеного, представник позивача просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану податкову вимогу.
Головне управління ДПС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що 08 січня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 665/2020 подало відзив на позовну заяву від 02 січня 2020 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 68-70).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», плану-графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2017 року, наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 15 серпня 2017 року № 478 та повідомлення від 15 серпня 2017 року № 98 Головним управлінням ДФС у Луганській області проведено документальну планову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки складно акт від 29 вересня 2017 року № 279/12-32-13-14/2557006876, в якому, зокрема, вказано на порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 810189,90 грн).
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2017 року № 0027221314 про сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 810189,90 грн, штрафних (фінансових) санкцій в сумі 405094,95 грн та нарахованої пені в сумі 95837,70 грн.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 03 листопада 2017 року № 0027221314, позивачем до Головного управління ДФС у Луганській області подано скаргу від 17 листопада 2017 року № 40. Рішенням Головного управління ДФС у Луганській області від 29 листопада 2017 року № К-1184/14/12-32-10-00-33 скарга позивача залишена без розгляду, у зв'язку з порушенням порядку її подання, а саме: скаргу подано до органу, який не уповноважений її розглядати.
В подальшому позивачем до Луганського окружного адміністративного суду подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2017 року № 0027221314. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі 812/1823/17 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2017 року № 0027221314 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 664256,73 грн та в частині застосування штрафних санкцій в сумі 332128,37 грн, а всього на суму 996385,10 грн. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 812/1823/17 залишено без змін рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 812/1823/17.
Пунктом 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Відповідно до частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з статтею 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Пунктом 5 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, визначено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного з відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Пунктом 7 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, встановлено, що податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов'язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
Отже, відповідачем на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 812/1823/17 відповідно до вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, винесено податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2019 року № 0004021314 про сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 145933,17 грн, штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72966,58 грн, яке отримано платним податків 26 вересня 2019 року.
Станом на 06 жовтня 2019 року суми податкових зобов'язань позивача з податку на доходи фізичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23 серпня 2019 року № 0004021314 є узгодженими, з огляду на те, що в інтегрованій картці відбувається донарахування сум податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у таких розмірах, а саме: 145933,17 грн - основного зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (недоїмка), 72966,58 грн - штрафних (фінансових) санкцій та пені (за актом перевірки від 29 вересня 2017 року № 279/12-32-13-14/2557006876, яка визнана судом правомірною) в сумі 64415,30 грн. Враховуючи те, що за платником податків рахувалася переплата з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 41099,73 грн, сума заборгованості позивача зменшилася та станом на 14 жовтня 2019 року складала: 104833,44 грн - недоїмка, 72966,58 грн - штрафні (фінансові) санкції та пеня у сумі 64415,30 грн.
У зв'язку з тим, що станом на 14 жовтня 2019 року в інтегрованій картці з податку на доходи фізичних осіб (код КДБ 11010500) за позивачем обліковувався податковий борг на загальну суму 242215,32 грн, відповідачем на підставі статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 15 жовтня 2019 року № 58496-52 на загальну суму 242215,32 грн, з яких: 104833,44 грн - недоїмка, 72966,58 грн - штрафні (фінансові) санкції та пеня в сумі 64415,30 грн та направлено платнику податків фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Користуючись правом на подання заяв по суті представником позивача подана відповідь на заперечення відповідача від 03 січня 2020 року б/н, в якій представник позивача зазначила, що листом від 04 грудня 2019 року № 2383/10/12-32-52-08 відповідач повідомив представника позивача, що станом на 04 грудня 2019 року у позивача відсутня заборгованість зі сплати податків на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та про те, що оскаржувана вимога 30 жовтня 2019 року відкликана. Підстав, з яких оскаржувана вимога є відкликаною, відповідач не повідомив. За таких обставин представник позивача просить задовольнити позовні вимоги (арк. спр. 77-78).
Ухвалою від 03 грудня 2019 року позовну заяву адвоката Петрощук Катерини Володимирівни залишено без руху (арк. спр. 21-22).
Ухвалою від 16 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-3).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем 19 березня 2003 року, основним видом діяльності якого є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, знаходиться у м. Сєвєродонецьку Луганської області та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку як платник податків та платник єдиного внеску, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 грудня 2019 року за № 1006038038 та ідентифікаційні дані платника податків (арк. спр. 17-18, 73).
23 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0004021314, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальній сумі 218899,75 грн, з яких 145933,17 грн - основне зобов'язання, 72966,58 грн - штрафні (фінансові) санкції (арк. спр. 8).
Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 23 серпня 2019 року № 0004021314 позивач отримав 26 вересня 2019 року (арк. спр. 11).
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Луганській області від 23 серпня 2019 року № 0004021314, позивач 03 жовтня 2019 року направив на адресу Державної податкової служби України в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України, скаргу від 30 вересня 2019 року б/н про перегляд рішення (арк. спр. 43-52, 54-55).
Повідомленням від 03 жовтня 2019 року позивач повідомив Головне управління ДФС у Луганській області про подання скарги на податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2019 року № 0004021314, про свідчить штамп вхідної кореспонденції Головного управління ДФС у Луганській області від 03 жовтня 2019 року (арк. спр. 53).
28 жовтня 2019 року позивачем від Державної податкової служби України отримано рішення від 25 жовтня 2019 року № 7079/6/99-00-08-05-04 про продовження строку розгляду скарги, відповідно до якого розгляд скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 23 серпня 2019 року № 0004021314 на підставі пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України продовжено до 05 грудня 2019 року (включно) (арк. спр. 10, 12).
Згідно з інтегрованою карткою платника за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» станом на 14 жовтня 2019 року податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становив 242215,32 грн, у тому числі: основний платіж - 104833,44 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 72966,58 грн, пеня - 64415,30 грн. Зазначений борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2019 року № 0004021314 (арк. спр. 71-72).
Головним управлінням ДПС у Луганській області сформовано податкову вимогу від 15 жовтня 2019 року № 58496-52, якою повідомлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що станом на 14 жовтня 2019 року сума податкового боргу платника податків становить 242215,32 грн, у тому числі 242215,32 грн зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у тому числі: основний платіж - 104833,44 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 72966,58 грн, пеня - 64415,30 грн (арк. спр. 9).
Податкова вимога від 15 жовтня 2019 року № 58496-52 отримана позивачем 15 листопада 2019 року (арк. спр. 13).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі положення наведені у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175).
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абзац другий пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Абзацами першим, другим пункту 55.2 статті 55 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць.
Пунктами 56.1, 56.2 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Згідно з абзацом першим пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (абзац третій пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України).
Пунктом 56.5 статті 56 Податкового кодексу України закріплено, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Відповідно до абзацу першого пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (абзац другий пункту 56.5 статті 56 Податкового кодексу України).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Оскільки позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 23 серпня 2019 року № 0004021314 в порядку адміністративного оскарження із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до приписів пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 23 серпня 2019 року № 0004021314, зупинено на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження, і протягом такого строку податкова вимога з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що оскаржується, не надсилається, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Вичерпний перелік підстав, за яких податкова вимога вважається відкликаною, наведений у пункті 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (підпункт 60.1.1);
контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (підпункт 60.1.2);
контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (підпункт 60.1.3);
рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.4);
рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.5).
Під час судового розгляду судом не встановлено підстав, наведених у пункті 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати податкову вимогу Головного управління ДПС у Луганській області від 15 жовтня 2019 року № 58496-52 відкликаною.
За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для надіслання позивачу оскарженої податкової вимоги, внаслідок чого податкова вимога Головного управління ДПС у Луганській області від 15 жовтня 2019 року № 58496-52 є протиправною і підлягає скасуванню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921,00 грн. Тобто, за позовну вимогу немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2423,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30 вересня 2019 року № 167 та квитанцією від 28 листопада 2019 року № 908 (арк. спр. 4, 5).
Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом внесено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено законом, на 502,00 грн.
Разом з тим, за приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні позов підлягає повному задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області, яким допущено порушення прав платника податків.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Петрощук Катерини Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 15 жовтня 2019 року № 58496-52 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Луганській області від 15 жовтня 2019 року № 58496-52, якою повідомлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що станом на 14 жовтня 2019 року сума податкового боргу платника податків становить 242215,32 грн, у тому числі 242215,32 грн зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у тому числі: основний платіж - 104833,44 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 72966,58 грн, пеня - 64415,30 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська