17 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/45/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу без виклику осіб) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Науменка Івана Федоровича, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18.12.2019 №11-9508/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін №340/45/20.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 18.11.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства. Проте, 18.12.2019 року наказом №11-9508/14-19-СГ ГУ Держгеокадарсту у Кіровоградській області відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, пославшись на те, що запитувана земельна ділянка згідно наказу від 19.09.2018 р. №802 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах» віднесено до земельних ділянок для продажу права оренди. Представник позивачки, не погоджуючись з таким наказом, наполягаючи на тому, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не було законного права відмовляти у наданні дозволу, оскільки бажана земельна ділянка з кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 відсутня серед земельних ділянок, право щодо яких виставлено на земельний аукціон, просить суд зобов'язати повторно розглянути заяву про надання дозволу на підставі її заяви.
Ухвалою судді від 18.01.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб (а.с.18-19).
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі відповідач) в письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.26-46), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем наказу, оскільки відсутні будь-які порушення прав та інтересів позивача. На думку відповідача, запитувана земельна ділянка віднесена до переліку земельних ділянок, право на яку може бути продане на земельному аукціоні. Крім того, відповідач зазначив про те, що ОСОБА_1 раніше вже було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо запитуваної земельної ділянки, і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі 340/1149/19 відмовлено у задоволенні позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_2 (надалі позивач) звернулась до відповідача із заявою від 18.11.2019 р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, додавши до неї графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера (а.с.11). Так у графічному зображенні бажаного місця розташування земельної ділянки площею 2,00 га зазначена земельна ділянка в межах земельної ділянки із кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 (а.с.12).
Наказом від 18.12.2019 №11-9508/14-19-СГ Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі відповідач) відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.09.2018 року №820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах», дана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах (надалі оскаржуваний наказ, а.с.13).
Отже, законність винесення спірного наказу є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
При цьому частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
-невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
-невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
-невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Оскаржуваний наказ мотивований посиланням на включення до переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах.
Проте суд не погоджується з такою відмовою, з огляду на наступне.
Земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для, ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання позивача , є частиною загального масиву земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 27,7591 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2272, відтак така є ділянкою окремого кадастрового кварталу в межах визначеної кадастрової зони.
Відповідно до частини 1 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Частинами 3, 4 статті 79-1 ЗК України визначено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до частини 9, 10 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Отже лише після проведення відповідної державної реєстрації земельна ділянка може бути віднесена до земельних ділянок, право щодо яких може бути реалізоване на земельних торгах.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна земельна ділянка із кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 площею 27,7591 га зареєстрована як об'єкт речового права, власником якого зазначено ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с.47-48). Отже дана земельна ділянка є сформованою земельною ділянкою та є об'єктом речового права.
Згідно Наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.09.2018 року №820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах» земельні ділянки, які знаходяться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району, а саме земельні ділянки із кадастровими номерами 351187800:02:000:2040, 3521187600:02:000:2043, 351187600:02:000:2039, 351187600:02:000:2034 та інші земельні ділянки без зазначення кадастрових номерів (а.с.54-55).
Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.02.2019 року №171 «Про внесення змін до наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.09.2018 р. №851 "Про дозвіл на розроблення документації із землеустрою, оцінка земель та агрохімічного паспорта" надано згоду на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в землях резервного фонду з кадастровий номер 3521187600:02:000:2034 на дві ділянки площею 2,00 га та 27,7591 га (а.с.52).
В подальшому земельній ділянці із площею 27,7591 га присвоєно кадастровий номер 3521187600:02:000:2272, в межах якої позивачка має намір отримати земельну ділянку.
Пізніше, наказом ГУ Держгеокадастру від 05.11.2019 р. №11-6874/14-19-СГ надано згоду на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 загальною площею 27,7591 га, з метою формування земельної ділянки площею 19,7591 га (а.с.50).
Проте, станом на день розгляду справи в суді, за даними публічної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 не поділена.
Згідно публічної інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області по Чемерпільській сільській раді Гайворонського району віднесені зазначені ділянки (https://land.gov.ua/info/perelik-dilianok/):
- 4,9210 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:
- 6,2000 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:
- 19,7591 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:
- 7,2000 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:
- 16,9829 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:
Отже, серед наведених земельних ділянок, земельна ділянка із кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 відсутня.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Відповідно до пункту 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.
Пунктом 34 цього Порядку передбачено, що система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК, де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999). Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000:00. Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.
Суд констатує, що земельна ділянка із кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 серед земельних ділянок, які включені до переліку ділянок для продажу права на земельному аукціоні відсутня. Не можливо ідентифікувати запитувану земельну ділянку із переліком ділянок включених на земельний аукціон і за площею, оскільки бажана земельна ділянка знаходиться в масиві земельної ділянки площею 27,7591 га, а такого земельного кварталу серед переліку не має.
Посилання представника відповідача на те, що дана земельна ділянка була сформована за рахунок поділу раніше сформованої земельної ділянки із кадастровим номером 3521187600:02:000:2034, яку раніше передано на земельні торги, відхиляються судом, як неспроможні, оскільки серед зазначених земельних ділянок, земельної ділянки із кадастровим номером 3521187600:02:000:2034 також не має.
У даній справі, до відповідного переліку включений кадастровий квартал, а не конкретна сформована земельна ділянка.
Отже, враховуючи те, що до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до статті 79-1 Земельного кодексу України, а як встановлено судом, до переліку земельних ділянок для продажу на земельному аукціоні включено земельні ділянки із кадастровими кварталами на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, а не окремі земельні ділянки, суд вважає, що відповідач помилково посилається на те, що земельна ділянка, щодо якої позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є переданою до відповідного переліку земельних ділянок для продажу права на земельному аукціоні, а відтак протиправною є відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Посилання відповідача у відзиві на судове рішення у справі 340/1149/19 щодо рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, яки відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, відхиляється судом через те, що предметом спору в зазначеному рішенні був інший предмет спору (інша відмова).
Стаття 118 ЗК України містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проектної документації, а тому, з урахування встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у порушення вимог Земельного Кодексу України, а тому підлягає скасуванню, як протиправний.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначаючи ще саме таких спосіб захисту є ефективним.
Суд не погоджується з таким посилання представника позивача, з огляду на таке.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Оцінка судом щодо правомірності спірного наказу стосувалася лише тих мотивів, які наведено у спірному наказі. Однак суд не досліджує, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачкою усі інші умови для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення.
В даному випадку, існує судове рішення, яким відмовлено позивачці у задоволенні позову щодо подідних позовних вимог, отже наявна ситуація зміни обставин, які зумовили відмову в задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Станом на день розгляду справи суду не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від зобов'язання повторно розглянути заяву позивачки.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивачки за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивачки про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою від 18.11.2019 року.
Наведений висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19 (адміністративне провадження №К/9901/22169/19).
Враховуючи висновок суду про протиправність оскаржуваного наказу та зобов'язання повторно розглянути заяву позивачки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Представник позивача у позові просить суд визначити ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області розумний строк для виконання судового рішення.
Згідно частини 7 статті 188 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Враховуючи законодавчо встановлений місячний строк на розгляд клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, тому суд вважає що і повторний розгляд заяви позивачки повинен бути проведений у місячний строк, з дня набрання законної сили даним рішенням.
Частинами 1 та 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що позовні вимоги в задоволені яких відмовлено, є похідними від основної позовної вимоги, яка задоволена в повному обсязі, на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління
Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 листопада 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області протягом місячного строку, з дня набрання законної сили судового рішення у справі №340/45/20.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 26335; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030; код ЄДРПОУ 39767636).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук