Справа № 367/9606/19
Провадження по справі № 1-кп/367/255/2020
17 лютого 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019110040001749 від 08.10.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Апеляційного суду Вінницької області від 10.10.2018 року за ч. 2 ст. 190 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,-
ОСОБА_5 08.10.2019 року приблизно о 14 год. 30 хв., перебуваючи поблизу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, порушуючи ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла, а саме не допускається проникнення до житла, без будь-якого дозволу та всупереч волі власника, підійшовши до паркану, що огороджує територію вищевказаного будинку, скориставшись відсутністю власника та інших осіб поблизу, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію подвір'я, що на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_4 .. В подальшому, ОСОБА_5 перебуваючи в тому ж місці в той же час, підійшов до передньої частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та ставши ногами на пластиковий стілець, який знаходився під вікном, за допомогою металевої викрутки шляхом віджиму пластикового вікна, проник до вищевказаного будинку, де був виявлений власницею ОСОБА_4 , після чого залишив даний будинок та покинув територію подвір'я, перелізши через паркан.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив незаконне проникнення до іншого володіння та житла особи, а саме злочин, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.
29 листопада 2019 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом, для її розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Згідно умов угоди про примирення, укладеної між потерпілою та обвинуваченим, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України сторони погодились, про те, що ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість за пред'явленим обвинуваченням, сторони погоджуються, що його дії за ч. 1 ст. 162 КК України кваліфіковано вірно.
Крім того, сторони угоди погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 , а саме за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про примирення від 29.11.2019 року і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому в судовому засіданні беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України. Пояснив, що наслідки укладання угоди йому відомі.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 підтвердила суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просила суд затвердити угоду про примирення, призначити узгоджену в ній міру покарання.
У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Суд, заслухавши прокурора, потерпілого, обвинуваченого, дослідивши угоду про примирення, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про примирення з огляду на наступне.
Відповідно до з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Відповідно до ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, які обвинувачений зобов'язаний вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Перевіривши угоду про примирення укладену між обвинуваченим та потерпілим на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Крім того, дії обвинуваченого за вказаною статтею кваліфіковано вірно.
Суд вважає, що при узгодженні, в угоді про примирення, міри покарання обвинуваченому, а саме за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, сторонами враховано особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, характеризується посередньо, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, та обставини, що пом'якшують покарання, яким є його щире каяття та обставину, що обтяжує покарання якою є рецидив злочинів.
Крім того, судом встановлено, що угода про примирення від 29 лютого 2019 року укладена між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, укладання угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, свої права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення укладеної між потерпілим та обвинуваченим, та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Також, суд, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № 17-2/1113 від 22.11.2019 року у сумі 2512,16 гривень.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого суд не застосовує.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення від 29 листопада 2019 року укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019110040001749 між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого суд не застосовує.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи за № 17-2/1113 від 22.11.2019 року у сумі 2512,16 гривень.
Речові докази по кримінальному провадженню - мобільний телефон марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 ; ключі від авто з маркуванням «NISSAN»; автомобіль «NISSAN» модель «Micra» реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі: НОМЕР_5 , що належить ТОВ «Авентус лізинг» - передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , - залишити обвинуваченому.
Речовий доказ по даному кримінальному провадженню - кросівки червоного кольору зі шнурками чорного кольору на бокових частинах яких знаходиться емблема білого кольору та на язичку знаходиться бирка з написом «AIRMAX INFURIATE II» - повернути власнику.
Речові докази по кримінальному провадженню - два сліди низу взуття, які поміщено до спец пакету № INZ2024566 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі неподання апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1