про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2020 року м. Київ № П/320/1134/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС України у Київській області до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС України у Київській області з позовом до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, в якому просить скасувати реєстраційні дії відповідача від 19.08.2016 №13551170041007920 щодо припинення ТОВ "Високий статус".
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З'ясовуючи обставину відповідності позовної заяви вимогам статті 171 КАС України, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог пункту другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
З матеріалів справи убачається, що оскаржувані реєстраційні дії відповідачем вчинені 19.08.2016. Разом з тим, позивач звернувся до суду 04.02.2020, про що свідчить поштовий штемпель на конверті.
Тобто, звернення до суду з даним адміністративним позовом відбулось майже через чотири роки після здійснення відповідачем спірних реєстраційних дій, що свідчить про недотримання позивачем строку на звернення до адміністративного суду.
При цьому, суд сприймає необґрунтованим посилання позивача на лист Господарського суду Київської області від 18.06.2019 №01-22/199/2019 (вх. №22608/9 від 01.07.2019), яким повідомлено про те, що Господарським судом Київської області не порушувалась раніше і не перебуває в провадженні справа про банкрутство ТОВ "Високий статус", з огляду на те, що вказаний лист був наданий на заяву позивача. Позаяк, строки, передбачені КАС України для звернення до суду суб'єктом владних повноважень не можуть залежати від належного виконання останнім своїх повноважень.
Крім того, відповідно до положень частини першої статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в редакції, яка діяла на час вчинення реєстратором оскаржуваних дій, інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
Згідно з частиною шостою вказаної статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації включає державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позаяк, статтею 28 вказаного Закону передбачено підстави для відмови у державній реєстрації. Так, відповідно до пункту 11 частини першої статті 28 вказаного Закону, такою підставою є подання документів для державної реєстрації припинення юридичної особи щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У той же час, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доданого позивачем до позовної заяви, з'ясовано, що 07.07.2016 від органів Міндоходів надходила інформація, передбачена Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Отже, позивач був обізнаний про ліквідацію ТОВ "Високий статус" вже у липні 2016 року.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Суд також бере до уваги, що у рішенні "Устименко проти України" (заява №32053/13), яке набуло статусу остаточного 29 січня 2016 року, Європейський суд у п. 53 зазначив, що "національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції".
Суд також звертає увагу позивача на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Наведене свідчить, що наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу, у порядку усунення вказаних недоліків позовної заяви, необхідно надати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС України у Київській області до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.