ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" лютого 2020 р. справа № 300/2686/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
31.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу неправомірно відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи в «Івано-Франківський плодоовочевий комбінат» та ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» та у призначенні позивачу пільгової пенсії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 року позовну заяву залишено без руху.
15.01.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.02.2020 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який долучено до матеріалів справи. Просила суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що крім трудової книжки позивача, спеціальний трудовий стаж в обов'язковому порядку повинен бути підтверджений відповідною уточнюючою довідкою підприємства. Також вважає, що оскільки документи, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, проведення якої є необхідною умовою для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відсутні, то правових підстав для задоволення позовних вимог немає.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач з 26.05.1986 року по 15.01.1987 року, з 16.01.1987 року по 12.04.1988 року та з 13.04.1988 року по 01.05.1992 року працював в «Івано-Франківський плодоовочевий комбінат» на посадах машиніста 5 розряду аміачно-холодильних установок, майстра компресорного цеху, машиніста 6 розряду аміачно-холодильних установок компресорного цеху (а.с.14,15).
Окрім того, згідно записів у трудовій книжці позивача з 13.10.1994 року до 22.05.1999 року він працював на посаді машиніста аміачно-холодильних установок в ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» (а.с.17,18).
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій наказу від 01.04.1998 року за №21-В, висновку від 16.06.2000 року за №294, відповіді Департаменту соціальної політики за №П-20/16 від 18.03.2019 року атестацію робочих місць, проведену на ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» в 1994 році визнано недійсною, а проведену 01.04.1998 року атестацію слід вважати первинною (26-28).
Судом встановлено, що позивач в 29.10.2019 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак пенсійний орган рішенням за №191 від 22.11.2019 року відмовив в призначенні пенсії, в зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок за списком №2 та матеріалів атестації робочих місць за періоди роботи з 21.08.1992 року. Водночас пенсійним органом зараховано до пільгового стажу за списком №2 періоди роботи позивача на ВАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат» з 14.08.2003 року по 15.11.2003 рік та з 18.11.2003 року по 03.12.2007 року (а.с.12).
Суд вважає відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною з огляду на наступне.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.114 вищевказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Крім того згідно пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 року № 442.
Основна мета атестації, як слідує із зазначеного нормативного акту, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, що Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (через старість) на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачено позицію машиніст холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки.
Крім того, розділом XXXIII "Загальні професії", код 23200000-14341 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 передбачено професію машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки.
Одночасно, посаду майстра компресорного цеху, на якій перебував позивач в період з 16.01.1987 року до 12.04.1988 року до категорій посад, що надають право на отримання пільгової пенсії не віднесено.
Таким чином відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи позивача з 16.01.1987 року до 12.04.1988 року до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а відтак позов в цій частині до задоволення не підлягає.
В той же час суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність уточнюючих довідок, що видаються підприємством на підставі первинних документів, якими підтверджується зайнятість особи на підприємстві, так як відповідно до положень чинного законодавства України основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є трудова книжка. При цьому суд враховує те, що уточнююча довідка є документом, що підтверджує наявність трудового стажу для призначення пенсій виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З огляду на зазначене позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періодів роботи з 26.05.1986 року по 15.01.1987 року, та з 13.04.1988 року по 01.05.1992 року в «Івано-Франківський плодоовочевий комбінат», підлягають до задоволення.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).
Таким чином, оскільки первинною атестацію слід вважати проведену на підприємстві ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» атестацію відповідно до наказу від 01.04.1998 року за №21-В, то згідно вищевказаних норм остання дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5-річного періоду роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та періоду роботи впродовж наступних 5 років з дати видання наказу.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду роботи з 13.10.1994 року до 22.05.1999 року.
Оскільки стаж роботи в «Івано-Франківський плодоовочевий комбінат», ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» та ВАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат» є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, позовна вимога про зобов'язання пенсійного органу призначити таку пенсію теж підлягає до задоволення.
З огляду на зазначене, позов слід задовольнити частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області понесені ним згідно квитанції від 14.01.2020 року за №0.0.1580387098.1 судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 512,26 грн.
Крім того, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що до витрат на професійну правничу допомогу належать виключно витрати адвоката, які безпосередньо пов'язані зі зверненням до суду та розглядом адміністративної справи.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Як вбачається з матеріалів справи професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Лютаном Зеновієм Йосиповичом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.04.2007 року № 602).
Так, в матеріалах адміністративної справи наявні подані представником позивача договір про надання правової допомоги за №72 від 27.12.2019, розрахунок вартості послуг адвоката за виконанні роботи за договором про надання правової допомоги.
На підтвердження факту сплати позивачем на користь адвоката Лютана З.Й. витрат на правову допомогу в розмірі 3 800 грн. до суду подано квитанцію №72/1 від 27.12.2019 (а.с.33).
Таким чином витрати позивача на правничу допомогу підтверджені належними доказами, а відтак підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2 533,33 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за №191 від 22.11.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 26.05.1986 року по 15.01.1987 року, та з 13.04.1988 року по 01.05.1992 року в «Івано-Франківський плодоовочевий комбінат», з 13.10.1994 року по 22.05.1999 року в ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 29.10.2019 року.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 512 (п'ятсот дванадцять) гривень 26 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 2 533 (дві тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 33 коп.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 17.02.2020 року, як дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Гундяк В.Д.