Рішення від 14.02.2020 по справі 280/6181/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2020 року Справа № 280/6181/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТЕМ” (69002, м.Запоріжжя, вул. Перша ливарна, будинок 48, офіс 1, код ЄДРПОУ 39561625)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945),

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТЕМ” (далі - позивач) до Головного управління ДПС України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстр податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.11.2019 № 1338895/39561625, від 27.11.2019 року № 1338897/39561625, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 10 від 29.08.2019, від 27.11.2019 № 1338896/39561625, від 27.11.2019 № 1338891/39561625, від 27.11.2019 № 1338892/39561625, від 27.11.2019 № 1338894/39561625, від 27.11.2019 № 1338893/39561625, від 27.11.2019 № 1338861/39561625, від 27.11.2019 № 1338858/39561625, від 27.11.2019 № 1338846/39561625, від 02.12.2019 № 1342245/39561625;

зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 04.09.2019, №10 від 29.08.2019, №3 від 16.09.2019, №1 від 16.07.2019, №5 від 01.10.2019, №1 від 02.09.2019, №6 від 05.09.2019, №5 від 05.09.2019, № 1 від 03.10.2019, № 1 від 13.08.2019, № 2 від 08.08.2019 за датою їх подання до реєстрації.

Позовна заява обґрунтована тим, що за господарськими операціями в межах укладених договорів позивачем було виписано податкові накладні №1 від 04.09.2019, №10 від 29.08.2019, №3 від 16.09.2019, №1 від 16.07.2019, №5 від 01.10.2019, №1 від 02.09.2019, №6 від 05.09.2019, №5 від 05.09.2019, № 1 від 03.10.2019, № 1 від 13.08.2019, № 2 від 08.08.2019 та направлені для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає, що у зв'язку з зупиненням реєстрації податкових накладних, ТОВ “АЛЬТЕМ” відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН надіслало повідомлення, пояснення та низку документів (передбачених п. 14 постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117) на підтвердження реальності господарської операції. Однак, не зважаючи на це, комісією ДПС України прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН та як підставу відмови зазначено: не надання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок. Вказано, що з огляду на те, що позивач надав вичерпний об'єм документів, а рішення комісії ДПС про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН не містить чітку підставу для відмови в реєстрації, тому відсутні достатні підстави для прийняття комісією ДПС рішення про відмову реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати протиправними та скасувати оскаржуванні рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

Ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 03.02.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

08.01.2020 від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №692), в якому, зокрема, зазначає, що реєстрація податкових накладних № 1 від 04.09.2019; № 10 від 29.08.2019; № 3 від 16.09.2019; № 1 від 16.07.2019; № 5 від 01.10.2019; № 1 від 02.09.2019; № 6 від 05.09.2019; № 5 від 05.09.2019; № 1 від 03.10.2019; № 1 від 13.08.2019; № 2 від 08.08.2019, була зупинена відповідно до п.201.16. ст. 201 Податкового кодексу України. У Квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені відомості, відповідно до яких платник може впевнитись яким саме критеріям ризиковості він відповідає та які стали підставами для зупинення реєстрації податкової накладної. Так у розділі «Результат обробки», зокрема, вказано: Відповідно до п.201.16. cm. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Після опрацювання пакетів документів, комісією прийняті Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Підставами для відмови у реєстрації ПН № 1 від 04.09.2019; № 10 від 29.08.2019; № 3 від 16.09.2019; № 1 від 16.07.2019; № 5 від 01.10.2019; № 1 від 02.09.2019; № 6 від 05.09.2019; № 5 від 05.09.2019; № 1 від 03.10.2019; № 1 від 13.08.2019; № 2 від 08.08.2019 було наступне: відсутні первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числірахунки-фактури/ішойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; Додаткові відомості: відсутні первинні документи щодо навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи). Вказує, що Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих, документів, які надавались на розгляд Комісії. Вважає, що оскаржувані рішення Комісії є такими, що не можуть бути скасовані, в тому числі були прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірними. На підставі зазначеного просить суд у задоволенні позовної заяви позивача відмовити у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛЬТЕМ” зареєстровано 23.12.2014 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради за №1 103 102 0000 037328, види діяльності: Код КВЕД 27.40 Виробництво електричного освітлювального устатковання; Код КВЕД 27.51 Виробництво електричних побутових приладів; Код КВЕД 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання; Код КВЕД 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; Код КВЕД 28.14 Виробництво інших кранів і клапанів; Код КВЕД 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання; Код КВЕД 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства; Код КВЕД 13.96 Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; Код КВЕД 22.19 Виробництво інших гумових виробів; Код КВЕД 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас; Код КВЕД 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 25.73 Виробництво інструментів; Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; Код КВЕД 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 80.20 Обслуговування систем безпеки; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний); Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку; Код КВЕД 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку; Код КВЕД 61.90 інша діяльність у сфері електрозв'язку; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; Код КВЕД 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання; Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачем до податкового органо подано податкові накладні №1 від 04.09.2019, №10 від 29.08.2019, №3 від 16.09.2019, №1 від 16.07.2019, №5 від 01.10.2019, №1 від 02.09.2019, №6 від 05.09.2019, №5 від 05.09.2019, № 1 від 03.10.2019, № 1 від 13.08.2019, № 2 від 08.08.2019

Податкові накладні надані в електронному вигляді.

По наведеним податковим накладним позивачем отримано квитанції, відповідно до яких зазначено, що вони зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами обробки ДПС податкові накладні №1 від 04.09.2019, №10 від 29.08.2019, №3 від 16.09.2019, №1 від 16.07.2019, №5 від 01.10.2019, №1 від 02.09.2019, №6 від 05.09.2019, №5 від 05.09.2019, № 1 від 03.10.2019, № 1 від 13.08.2019, № 2 від 08.08.2019 прийнято, реєстрація зупинена. Вказано, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 “Критеріїв ризиковості платника податку”. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання даних вимог, позивачем подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

За результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів 27.11.2019 року комісією прийнято рішення № 1338895/39561625, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 04.09.2019, № 1338897/39561625, яким підмовлено у реєстрації податкової накладної № 10 від 29.08.2019, № 1338896/39561625, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 16.09.2019, № 1338891/39561625, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 16.07.2019, № 1338892/39561625, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 01.10.2019, № 1338894/39561625, яким відмовлено в реєстрації реєстрацію податкової накладної №1 від 02.09.2019, № 1338893/39561625, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 05.09.2019, № 1338861/39561625, яким відмовлено в реєстрації реєстрацію податкової накладної №5 від 05.09.2019, № 1338858/39561625, яким відмовлено в реєстрації реєстрації податкової накладної №1 від 03.10.2019, № 1338846/39561625, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 13.08.2019, 02.12.2019 комісією прийнято рішення № 1342245/39561625, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 08.08.2019.

Зі змісту цих рішення слідує, що підставою для їх прийняття є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм га галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). В графі «Додаткова інформація» зазначено відсутні первинні документи щодо навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів).

Вважаючи прийняті комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21.03.2018 Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В подальшому 13.11.2018 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, 08.08.2019 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено інформацію про те, що відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Підпунктом 1.6 пункту 1 зазначених Критеріїв визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях відсутня інформація щодо застосованих контролюючим органом Критеріїв ризиковості платника податку, або посилання на конкретний абзац підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Не зазначено такої інформації і у поданих представниками відповідачів заявах по суті справи.

З посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як на підставу зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з огляду на те, що вищезазначені Критерії ризиковості платника податку не є нормативно-правовими актами, оскільки не здійснена їх обов'язкова державна реєстрація у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних/розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи письмових доказів, а саме квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому суд звертає увагу, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, не вказано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, без уточнення відповідного змісту конкретного абзацу даного підпункту, а також того, які саме Критерії ризиковості платника податків застосовуються, і подальша пропозиція про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18 тощо.

Судом встановлено, що позивачем подані до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування по яким зупинено.

Разом з тим, комісія відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем, в ЄРПН.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач 1 не обґрунтував необхідність подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, оскільки відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов'язку щодо підтвердження господарських операцій, а також на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 04.09.2019, №10 від 29.08.2019, №3 від 16.09.2019, №1 від 16.07.2019, №5 від 01.10.2019, №1 від 02.09.2019, №6 від 05.09.2019, №5 від 05.09.2019, № 1 від 03.10.2019, № 1 від 13.08.2019, № 2 від 08.08.2019, складених позивачем.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія відповідача 1, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясувала специфіку проведених господарських операцій та не визначили документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 “Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України” затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України зареєстрована 17.05.2019, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р “Питання Державної податкової служби” вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 “Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України” функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані Державній податковій службі України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює Державна податкова служба України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН складені позивачем податкові накладні №1 від 04.09.2019, №10 від 29.08.2019, №3 від 16.09.2019, №1 від 16.07.2019, №5 від 01.10.2019, №1 від 02.09.2019, №6 від 05.09.2019, №5 від 05.09.2019, № 1 від 03.10.2019, № 1 від 13.08.2019, № 2 від 08.08.2019 за датою їх подання на реєстрацію.

При цьому, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування сприятиме дотриманню гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 21131,00 грн.

Враховуючи, наведене, сплачений позивачем судовий збір в сумі 21131,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області та про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України вчинити певні дії для умов відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати на користь позивача з обох відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, пропорційно сумі, яка підлягає відшкодуванню позивачеві, а саме по 10565,50 грн. (21131,00 грн./2).

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТЕМ” (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, будинок 48, офіс 1, код ЄДРПОУ 39561625) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945), до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язати вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 27.11.2019 № 1338895/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 04.09.2019;

від 27.11.2019 року № 1338897/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 29.08.2019;

від 27.11.2019 № 1338896/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 16.09.2019;

від 27.11.2019 № 1338891/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 16.07.2019;

від 27.11.2019 № 1338892/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 01.10.2019;

від 27.11.2019 № 1338894/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 02.09.2019;

від 27.11.2019 № 1338893/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 05.09.2019;

від 27.11.2019 № 1338861/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 05.09.2019;

від 27.11.2019 № 1338858/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.10.2019;

від 27.11.2019 № 1338846/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 13.08.2019;

від 02.12.2019 № 1342245/39561625 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.08.2019.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових складені Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛЬТЕМ” (ЄДРПОУ 39561625) податкові накладні №1 від 04.09.2019, №10 від 29.08.2019, №3 від 16.09.2019, №1 від 16.07.2019, №5 від 01.10.2019, №1 від 02.09.2019, №6 від 05.09.2019, №5 від 05.09.2019, № 1 від 03.10.2019, № 1 від 13.08.2019, № 2 від 08.08.2019 датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТЕМ” (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, будинок 48, офіс 1, код ЄДРПОУ 39561625) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 10565,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТЕМ” (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, будинок 48, офіс 1, код ЄДРПОУ 39561625) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 10565,50 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14.02.2020.

Суддя А.В. Сіпака