Справа № 360/1789/19
Іменем України
14 лютого 2020 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді Гумбатова В.А.,
за участі секретаря судового засідання - Рассказової М.М.,
присяжних - Артемової С.В., Герасименко І .Г.,
представника заявника - Малиха Д.Ю. ,
заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду цивільну справу за заявою Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням, заінтересовані особи - виконавчий комітет Бородянської селищної ради Київської області, ОСОБА_3 , про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи,
У серпні 2019 року представник Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_3 . Свої вимоги обґрунтував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду м.Києва від 02 жовтня 2008 року, ОСОБА_3 визнано недієздатним. Проте, на даний час стан здоров'я ОСОБА_3 значно покращився, і він усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати, його дії носять адекватний характер.
Тому просив поновити цивільну дієздатність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник заявника Малих Д.Ю. в судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив заяву задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.
Заінтересована особа - виконавчий комітет Бородянської селищної ради Київської області в судове засідання свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Вислухавши в судовому засіданні представника заявника, заінтересовану особу, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2008 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним.
Статтею 42 ЦК України визначено, що за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною (ч. 4 ст. 300 ЦПК України).
На виконання зазначених законодавчих положень судом була призначена стаціонарна комплексна судова психолого-психіатрична експертиза психічного стану ОСОБА_3 .
Як убачається із висновку судово-психіатричного експерта №174-ц від 04 грудня 2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний психічний розлад - органічне ураження головного мозку змішаного ґенезу (перинатальна патологія, хронічна алкогольна інтоксикація, повторні черепно-мозкові травми) із легким інтелектуально-мнестичним зниженням (F 07.84 за MKX 10), який істотно впиває на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_3 за своїм психічним станом може, але не у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Водночас фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття), має повну цивільну дієздатність, якщо вона не визнана недієздатною або не обмежена в дієздатності. При цьому зміст повної дієздатності полягає в тому, що фізична особа визнається здатною своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатна своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність за їх невиконання.
Якщо фізична особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, вона може бути судом або обмежена у своїй цивільній дієздатності, або визнана недієздатною. Вирішення цього питання є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів фізичних осіб.
Так, за приписами ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 39 ЦК України, якщо фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд може обмежити її цивільну дієздатність, а в разі якщо фізична особа внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними вона може бути визнана судом недієздатною.
Як вбачається з матеріалів справи, під час ухвалення рішення суду про визнання заявника недієздатним останній страждав стійким хронічним психічним захворюванням та за своїм психічним станом не здатний був усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, про що свідчить висновок судово-психіатричного експерта від 24 вересня 2008 року. Натомість, як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта від 04 грудня 2019 року, на теперішній час психічний стан заявника покращився, оскільки за своєю суттю, з урахуванням положень ст.36 ЦК України, він є особою з обмеженою дієздатністю.
Однак, чинним законодавством не передбачено можливість скасування судового рішення про визнання особи недієздатною з одночасним визнанням її обмежено дієздатною або про часткове скасування такого рішення з частковим поновлення цивільної дієздатності.
Подальше перебування ОСОБА_3 у статусі недієздатної особи є суттєвим обмеженням права і свободи заявника.
Недоліки чинного процесуального законодавства в даному випадку не можуть бути перешкодою для захисту прав і свобод заявника судом як того вимагає Конституція України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга статті 22 Конституції України).
Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.
З огляду на вищевикладене, враховуючи факт покращення психічного стану заявника та з метою захисту його прав і свобод, суд вважає за можливе скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2008 року, яким ОСОБА_3 визнано недієздатним, та поновити його цивільну дієздатність.
Питання про обмеження цивільної дієздатності заявника може бути вирішено судом у іншому провадженні з урахуванням положень Глави 2 Розділу IV ЦПК України, про що слід роз'яснити заінтересованим особам.
Керуючись ст.259, 263-265, 268, 299, 300 ЦПК України, суд
Заяву Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням задовольнити.
Скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2008 року про визнання недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області.
Поновити цивільну дієздатність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 14 лютого 2020 року.
Головуючий-суддяВ.Гумбатов
Присяжні С.Артемова
І.Герасименко