Справа № 361/7823/19
Провадження № 2/361/1164/20
05.02.2020
05 лютого 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Бас Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 28 лютого 2014 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Від спільного подружнього життя у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, за час перебування у шлюбі між сторонами виникали непорозуміння та конфлікти через несумісність характерів, різні погляди на сімейне життя. Сторони проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільне господарство. Позивач вирішила розірвати шлюб, оскільки він носить лише формальний характер, подальше його збереження є недоцільним, так як це суперечить її інтересам, тому позивач звернулась до суду із даним позовом та просила розірвати шлюб.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київській області від 20 листопада 2019 року провадження у вказаній справі відкрито за загальними правилами позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київській області від 10 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
10 грудня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якій зазначається, що відповідач позов не визнає, просить зберегти шлюб, оскільки вважає, що підстав для розірвання шлюбу немає. Вважає, що звернення до суду позивача є волею її батьків, оскільки батьки закінчують будівництво будинку, і щоб в майбутньому відповідач не мав на нього права забрали до себе позивача та їх сина, та примусили розірвати шлюб. Відповідач просив надати строк на примирення на шість місяців. Одночасно просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Позивач у судове засідання не з'явилась, після призначення справи до розгляду, 05 лютого 2020 року подала до суду заяву в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просила його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позов не визнає, просив надати термін на примирення так як причин для розірвання шлюбу не має.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 березня 1989 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 105, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області (а.с. 7).
Від спільного подружнього життя у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 40, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 6).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони остаточно припинили сімейні відносини, не ведуть спільного господарства, проживають окремо, про що і не заперечував відповідач.
Позивач наполягала на розірванні шлюбу подавши окремо від позовної заяви, заяву про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, продовжувати подальше спільне життя не бажає.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. З ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.
При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.
Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім'ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.
Щодо надання строку на примирення сторін, слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Разом з тим, при визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Тобто, з наведеного вбачається, що застосування строку для примирення є правом суду, а не його обов'язком.
Аналізуючи взаємини сторін, небажання позивача поновлювати сімейні відносини, а також відсутність зі сторони відповідача будь-яких переконливих доводів щодо необхідності надання терміну на примирення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про надання сторонам строку на примирення.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.
Керуючись ст. ст.24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 200, 265, 268 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 28 лютого 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області , актовий запис № 105 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.