Справа № 361/8860/19
Провадження № 2-а/361/83/20
17.02.2020
17 лютого 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Бас Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у Львівській області Васильківа Андрія Степановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у адміністративній справі -
17 грудня 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до поліцейського Управління патрульної поліції у Львівській області Васильківа Андрія Степановича, в якому просив визнати постанову поліцейського від 11 грудня 2019 року серії ДПО 18 за №558679 про накладення відносно нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. протиправною та скасувати, провадження у справі закрити.
Свій позов обґрунтовував тим, що 11.12.2019 приблизно о 14:00 на автодорозі Київ - Чоп "M-06", керований ним легковий автомобіль марки TOYOTA RAV-4, номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений поліцейським Управління патрульної поліції у Львівській області Васильковим Андрієм Степановичем, шляхом увімкнення спеціальних світлових та звукових сигнальних пристроїв, встановлених на його службовому автомобілі (повна назва територіального підрозділу у постанові нерозбірлива).
У ході перевірки реєстраційних та супровідних документів відповідач інкримінував водію порушення пункту 11.3 Правил дорожнього руху та виніс відносно постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 558679, на підставі якої притягнув до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 122 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що "11.12.2019 року о 14:00 на 494 кілометрі автодороги "М-06" Київ - Чоп, водій перетнув горизонтальну дорожню розмітку та виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив пункт 11.3 Правил дорожнього руху".
У даному випадку, позивач не погоджуюся з протиправними діями суб'єкта владних повноважень, у частині притягнення до адміністративної відповідальності, а тому звертаюся до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів з огляду на наступні обставини.
Пунктом 11.3. Правил дорожнього руху передбачено, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Зміст оскаржуваної постанови суперечить інкримінованому порушенні пункту 11.3 Правил дорожнього руху, оскільки зміст вказаного пункту Правил дорожнього руху не забороняє здійснювати обгін та виїзд на зустрічну смугу руху за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки і це при тому, що відповідач рухався у службовому автомобілі позивачу на зустріч, однак з невідомих причин різко розвернувшись позаду автомобіля позивача на 180 градусів та наздогнав автомобіль приблизно 4-7 кілометрів від моменту роз'їзду автомобілів.
Позивач зазначає, що на момент початку його візуального контакту зі службовим автомобілем відповідача і до моменту зупинення його автомобіля, пройшло близько 4-5 хвилин і при цьому, жодної суцільної лінії дорожньої розмітки, позивач не перетинав, а якщо і здійснював виїзд на зустрічну смугу щоб обігнати колісного трактора, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год., то це відбулося у відповідності та при дотриманні пункту 11.3 Правил дорожнього руху, який за своїм змістом не має забороняючого припису у даній ситуації, тобто суцільної лінії дорожньої розмітки жодним чином, він не перетинав, інкриміноване звинувачення є безпідставним.
Позивач зазначає, що вимогами інкримінованого йому правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП визначено, що за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, інкриміноване йому правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП не передбачає відповідальність за порушення проїзду дорожньої розмітки, оскільки порушення проїзду дорожньої розмітки проїзної частини доріг, обумовлено частиною 1 статті 122 КУпАП, що свідчить про незаконність оскаржуваної постанови та невідповідність інкримінованого правопорушення в цілому.
Відповідач при розгляді відносно нього справи про адміністративне правопорушення, у формі набору незрозумілих для нього слів, без пред'явлення допустимих та належних доказів вини, безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв.
На прохання позивача надати належні та допустимі докази вчиненого ним на думку відповідача адміністративного правопорушення, останній відреагував хворобливою агресією, на усні заперечення, прохання та заяви не реагував і при цьому поспіхом вручив копію постанови про накладення адміністративного стягнення.
Будь-які намагання ознайомитися із доказами інкримінованого правопорушення та надати власні письмові пояснення відповідач умисно ігнорував, вів себе зверхньо та гордливо, допускав грубощі, вирази та репліки, які ображали людську гідність і як наслідок проявив по відношенню до нього правовий нігілізм, як до учасника дорожнього руху.
Суб'єктивно викладені в оскаржуваній постанові відомості взагалі не відповідають дійсності, а інкриміноване правопорушення є штучно надуманим, що в сукупності свідчить про незаконність винесення оскаржуваної постанови.
Очевидно, що відповідач не забезпечив належну фіксацію допущеного на його думку так званого правопорушення, упереджено прийняв суб'єктивне рішення, яке суперечить вимогам статті 62 Конституції України, адже обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, адже усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться лише на її користь. У даному випадку відповідач помилково визначив для себе суть допущеного на його думку правопорушення, що у свою чергу унеможливлює притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
21 грудня 2019 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копія позовної заяви з додатками та ухвала суду отримана відповідачем 13 січня 2020 року про що свідчить відмітка на поштовому зворотньому повідомленні, яке 21 січня 2020 року повернуто до суду.
Відзив до суду відповідачем не подано.
Суд встановив, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 від 11 грудня 2019 року застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн. Вказана постанова складена поліцейським Управління патрульної поліції у Львівській області Васильків Андрієм Степановичем.
Із постанови вбачається, що 11.12.2019 року приблизно о 14:00 на автодорозі Київ - Чоп "M-06" 494 км, був зупинений легковий автомобіль марки TOYOTA RAV-4, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Як зазначено в постанові, водій перетнув горизонтальну дорожню розмітку, та виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п.11.3. ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
До постанови будь-яких доказів про вчинення правопорушення не додається та в постанові на них посилання не міститься.
Відповідно п.11.3 ПДР на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Відповідно ч. 2 ст.122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Незважаючи на зазначений обов'язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, у суду немає підстав ставити під сумнів показання позивача з цього приводу і таких доказів суду не представлено. Отже, за відсутності достатніх даних про вчинення позивачем правопорушення, постанову серії ДПО18 № 558679 від 11 грудня 2019 року слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючи ст.9, п.1 ст.247, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 від 11 грудня 2019 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 425 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Радзівіл А.Г.