14 лютого 2020 рокуСправа № 280/948/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, державний виконавець дії якого оскаржуються - головний державний виконавець Кузьменко Олексій Степанович про визнання дій неправомірними та визнання постанови недійсною,
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач або заявник), звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, державний виконавець дії якого оскаржуються - головний державний виконавець Кузьменко Олексій Степанович, в якому позивач просить суд:
-визнати дії відповідача щодо поновлення вчинення виконачих дій в рамках виконавчих проваджень ВП №55890429 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.06.2016 по справі №908/329/16 та ВП №30234511 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2008 по справі №20/414/07 неправомірними;
-визнати постанови відповідача від 02.01.2020 ВП №55890429 та ВП №30234511 про поновлення вчинення виконавчих дій недійсними.
Наразі питання про відкриття провадження у справі ще не вирішувалось.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення адміністративного позову (вх. 6620 від 12.02.2020), в якій позивач просить суд:
-заборонити відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснювати заходи примусового виконання відносно ПАТ «Запоріжжяобленерго» до розгляду справи за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо поновлення вчинення виконавчих дій по суті;
-заборонити АТ «МетаБанк», МФО 313582 (пр. Металургів, 30, м. Запоріжжя. 69006) накладати арешт на кошти ПАТ «Запоріжжяобленерго» та списувати кошти з рахунків ГІАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі постанов про арешт коштів та платіжних вимог, прийнятих державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до розгляду справи по суті.
За правилами частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із частиною 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За приписами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Позивач звернувся до суду із позовом про оскарження дій відповідача, які полягають у поновленні вчинення виконавчих дій в рамках виконавчих проваджень ВП №55890429 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.06.2016 по справі №908/329/16 та ВП №30234511 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2008 по справі №20/414/07, а також позивач оскаржує постанови відповідача від 02.01.2020 ВП №55890429 та ВП №30234511 про поновлення вчинення виконавчих дій недійсними.
В своїй заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснювати заходи примусового виконання відносно ПАТ «Запоріжжяобленерго» до розгляду справи за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо поновлення вчинення виконавчих дій по суті.
Разом із тим, застосування заходу забезпечення позову вказаним шляхом є неможливим, оскільки у ньому не конкретизовано в межах якого саме виконавчого провадження та з виконання якого саме виконавчого документу позивач просить заборонити державному виконавцю вчиняти дії.
Щодо заборони АТ «МетаБанк», МФО 313582 (пр. Металургів, 30, м. Запоріжжя. 69006) накладати арешт на кошти ПАТ «Запоріжжяобленерго» та списувати кошти з рахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі постанов про арешт коштів та платіжних вимог, прийнятих державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до розгляду справи по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до вказаної норми, право накладати арешт на кошти, які перебувають на рахунках у банках належить саме державному виконавцю, а отже АТ «МетаБанк» не вчиняє самостійно вказаних дій, а тому заявлений позивачем спосіб забезпечення позову є необґрунтованим.
Крім того, заборона АТ «Метабанк» списувати кошти з рахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі постанов про арешт коштів та платіжних вимог, прийнятих державним виконавцем не є співмірною із заявленими позивачем вимогами, оскільки позивач також не конкретизує в межах, якого виконавчого провадження та на підставі якого виконавчого документа просить заборонити таке списання. До того ж, матеріали позову та заяви не містять доказів винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів, а також платіжної вимоги.
Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач.
Відтак, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено. За таких обставин суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про забезпечення позову - відмовити.
Копію даної ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Н.В.Стрельнікова