14 лютого 2020 рокум. Ужгород№ 260/1053/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Дору Ю.Ю..
за участі:
секретаря судового засідання - Попович М.М.,
представника позивача - Майора І.В.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
23 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр" (далі - позивач) через уповноваженого представника - Майора І.В. звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач), якою просить:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002461402 від 12.04.2019, форми «П» з податку на прибуток підприємств;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002471402 від 12.04.2019, форми «Р» з податку на прибуток підприємств;
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002481402 від 12.04.2019, форми «Р» з податку на додану вартість;
4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002491402 від 12.04.2019, форми «ПН» з податку на додану вартість;
5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0004931307 від 12.04.2019, форми «ПС» з податку на доходи з фізичних осіб;
6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0004921307 від 12.04.2019, форми «Д» з податку на доходи з фізичних осіб;
7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску № 0004951307 від 12.04.2019;
8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0004941307 від 12.04.2019 форми «Д» з військового;
9) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002511404 від 12.04.2019, форми «С» з пеня у сфері ЗЕД.
10) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код в ЄДРПОУ 39393632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Боженка, буд.2, офіс 4, код ЄДРПОУ 22090788) судові витрати по справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою.
22 січня 2020 року представником Головного управління ДФС у Закарпатській області подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви.
Подане клопотання відповідач мотивує тим, що до Закарпатського окружного адміністративного суду ТОВ «Торгово-промисловий центр» з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки №240/07-16-14-02/22090788 від 19.03.2019 року, звернулося 23 липня 2019 року, що встановлено ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року №260/1053/19. Тобто з порушенням строку встановленого п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України. Відповідач вказує, що п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас п.56.19 ст.56 ПК України, за умови використання платником податків досудового вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду (протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті).
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти вказаного клопотання та просив суд відмовити у задоволенні такого.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що уповноважений представник відповідача - суб'єкта владних повноважень у судове зсідання не з'явився без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути подане клопотання за відсутності представника відповідача.
Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Нормою, що регулює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Статтею 102 Податкового кодексу передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).
Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.
У той же час, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Аналіз пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що ці норми по різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу, тобто існує колізія норм.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Аналогічний висновок наведено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.03.2019 по справі №1240/2739/18 (адміністративне провадження №К/9901/5654/19). Де, зокрема, суд вказав, що при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, визначені статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду (ч.3 ст.293 КАС України).
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 243 КАС України повний текст ухвали складено та підписано протягом 14.02.2020 року.
СуддяЮ.Ю.Дору