Справа № 357/695/20
2-а/357/45/20
17 лютого 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква УПП у Київській області ДПП рядового поліції Горошка Євгенія Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 05.01.2020 поліцейським Горошко Є.В. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП України /серії ЕАК №1939514/, якою позивача піддано штрафу в розмірі 425 грн., за те що вона керувала автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , без полісу обов'язкового страхування власників наземного транспорту, чим порушила п.2.1 ґ ПДР. Позивач заперечує дані обставини, вказує на ряд порушень, що допустив інспектор при складанні постанови та просила суд визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову серії ЕАК №1939514 від 05.01.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, провадження по даній справі закрити; стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не направив свого представника, подав відзив на позов.
В судовому засіданні встановлено, що 05.01.2020 року поліцейським взводу №1 роти №1 БПП в м.Біла Церква у Київській області рядовим поліції Горошко Є.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення /серії ЕАК №1939514/, якою на позивача накладено штраф в розмірі 425 грн., та відповідно до якої гр. ОСОБА_1 було притягненно до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, за те що вона 05.01.2020 року об 09 год.05 хв. на автододорозі 78 км (дорога М-05) «Київ-Одеса», керувала автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , без полісу обов'язкового страхування власників наземного транспорту, чим порушила п.2.1 ґ ПДР.
Відповідно до п.2.4 ПДР України, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пред'явити документи зазначені в п.2.1 ПДР України, зокрема Поліс.
Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП - Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач в судовому засіданні заперечила факт порушення нею п.2.1 ґ ПДР України, оскільки станом на 05.01.2019року її цивільно-правова відповідальність, як власника ТЗ «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахованою, про що вона повідомила поліцейського. Зокрема, ОСОБА_1 пояснила, що має поліс, але в електронному вигляді, на що поліцейський повідомив, що поліс має бути в паперовому вигляді. Позивач вважає, що поліцейський висловив незаконну вимогу щодо пред'явлення страхового полісу, оскільки відповідно до Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» п.21.2 контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Отже, за відсутністю даних випадків працівник патрульної поліції не мав права вимагати для перевірки поліс обов'язкового страхування. Крім того, поліс у позивача був.
Відповідач надав відзив на позов де зазначив, що справу про адміністраиивне правопорушення стосовно порушення позивачем 05.01.2020 року п.2.1 г ПДР, що виразилость у ненаданні для перевірки на вимогу працівника поліції Поліса, було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністативного правопорушення з дотриманням всіх правил. Заперечив відкодувати позивачу судовий збір, який вона безпідставно сплатила за розгляд даної справи.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано положеннями Закону України № 580-VIII від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 року (далі - ПДР).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з пунктом 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема статтею 126 КУпАП.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємо вічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Однак, зі змісту оскаржуваної постанови, а також, зі змісту відзиву на позов не вбачається з'ясувати, які підстави були зупиняти ТЗ та вимогати ддля огляду строаховий поліс. Тобто, перелічені вище випадки для пред'явлення позивачем документів були відсутні. Крім того, встановленим є те, що станом на 05.01.2020 року цивільно-правова відповідальність позивача, як власника вказаного ТЗ була застрахована, поліс має строк дії з 13.10.2019року по 12.10.2020 року.Позивачем приєднано до справи копію Полісу №АО /4704252. Патрульна поліція має доступ до бази всіх полісів, які видають страхові компанії МТСБУ (паперових та електронних). Доступ до бази існує через електронний пристрій - планшет, який є у кожного екіпажу патрульної поліції. Перевірити поліс можна за номером транспортного засобу, або за номером поліса., що відповідачем не було здійснено та даний факт не спростовано.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ч.1 ст.126, ст.ст.280, 283,284, 293 КУпАП, ст.ст. 2,6,19,77,78,159,242-246,250,286, 293,295 КАС України, суд,-
Керуючись ч.1 ст.126, ст.ст.280, 283,284, 293 КУпАП, ст.ст. 2,6,19,77,78,159,242-246,250,286, 293,295 КАС України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1939514/ від 05.01.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП та закрити провадження по справі про адміністравне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. Я. Ярмола