Рішення від 17.02.2020 по справі 240/12374/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/12374/19

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" до Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Землепром» з позовом, в якому просить:

- зобов'язати Державну Податкову службу України поновити в системі електронного адміністрування ПДВ суму податку, на яку ТОВ "Землепром" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме реєстраційний ліміт у сумі 17 677 455 гривень 60 копійок, які обліковувались на дату анулювання реєстрації платника ПДВ та всі показники формули СЕА ПДВ шляхом подання відповідного висновку в порядку статті 43 Податкового кодексу України до Державної казначейської служби України.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі №806/3328/17 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» №81/06-30-12-01 від 05.07.2017. Товариство з обмеженою відповідальністю "Землепром" (далі - ТОВ "Землепром") подало до ГУ ФДС України у Житомирській області заяву про включення до реєстру платників ПДВ та поновлення даних платника у реєстрах та автоматизованих інформаційних системах. Однак, наголошує, що поновивши реєстрацію платника податку на додану вартість з 01.04.2013, податковий орган не відновив в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ "Землепром", а саме - реєстраційний ліміт у сумі 17677455,60 гривень.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 14 січня 2020 року о 12:00.

Відповідач як у строк, визначений частиною п'ятою статті 162 КАС України та встановлений ухвалою суду від 23 грудня 2019 року, так і станом на 17 лютого 2020 року відзив на позовну заяву не надіслав. Доказів наявності поважності причин для пропуску процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву відповідачем також надано не було.

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 14 січня 2020 о 12:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 27 січня 2020 року о 10:00.

23 січня 2020 року на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання від адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «Землепром» Александрова Я.А. про розгляд підготовчого судового засідання без участі представника (а.с.56-57).

24 січня 2020 року на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання від адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «Землепром» Александрова Я.А. про розгляд справи без її участі (а.с.58-59).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу на 04 лютого 2020 року о 12:00.

04 лютого 2020 року у зв'язку з неявкою сторін судове засідання відкладено на 13 лютого 2020 року о 12:00.

В судове засідання, призначене на 13 лютого 2020 року о 12:00, сторони не з'явились. Про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялись у встановленому чинним законодавством порядку.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі №806/3328/17 позовні вимоги ТОВ «Землепром» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» №81/06-30-12-01 від 05.07.2017.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі №806/3328/17, вказане рішення залишено без змін.

3 січня 2019 року ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 5.03.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 року - відмовлено.

06 листопада 2019 року на адресу Державної податкової служби України ТОВ "Землепром" направило адвокатський запит про надання інформації :

1. Про залишок коштів (реєстраційний ліміт) ТОВ «Землепром» на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ГОВ «Землепром» станом на 05.07.2017 року .

2. Про суму податку станом на 05.07.2017 року, на яку ТОВ «Землепром» мав право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПК.

3. Про залишок коштів (реєстраційний ліміт) ТОВ «Землепром» на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Землепром» станом на 05.11.2019 року.

4. Про суму податку станом на 05.11.2019 року, на яку ТОВ «Землепром» має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПК.

5. Про поновлення дії реєстрації платника ПДВ ТОВ «Землепром» з зазначенням дати поновлення.

6. Про відновлення показників ГОВ «Землепром» (залишок коштів/Реєстраційний ліміт на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку на яку ТОВ «Землепром» мав право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПК) на дату поновлення дії реєстрації платника ПДВ «Землепром».

7. Про відновлення в інтегрованій картці платника ПДВ показників ТОВ «Землепром» (залишок коштів/реєстрацій ний ліміт на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку ТОВ «Землепром» мав право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПК) на дату поновлення дії реєстрації платника ПДВ ТОВ «Землепром».

8. Про відновлення (відкриття) рахунку ТОВ «Землепром» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість після поновлення реєстрації платника ПДВ ТОВ «Землепром».

9. Про звернення ДПС України (ГУ ДПС у Житомирській області) з висновками та/або документами до Державної казначейської служби України з проханням про повернення залишку коштів (реєстраційного ліміту) та суми податку, на яку ТОВ «Землепром» мав право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПК, на новостворений рахунок ТОВ «Землепром» в системі електронного адміністрування ПДВ після поновлення дії реєстрації платника ПДВ ТОВ «Землепром».

Листом Державна податкова служба України від 21.11.2019 року №10248/6/99-00-04-02-01-15 повідомила, що залишок коштів на електронному рахунку № НОМЕР_1 відсутній. Відповідно до п. 2001.8 ст. 2001Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та п. 7 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 зі змінами, після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Вказала, що залишок коштів на електронному рахунку № НОМЕР_2 відсутній. Станом на поточну дату суму податку, на яку ТОВ «Землепром» має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, дорівнює «0». На виконання рішення суду у справі від 05.03.2017 № 806/3328/17 до Реєстру платників ПДВ внесено запис про реєстрацію ТОВ «Землепром» платником ПДВ з датою реєстрації платником податку 01.04.2013 та індивідуальним податковим номером 370691806224. Зазначила, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2017 у справі № 806/3328/17 не визначено дії ДПС щодо поновлення реєстраційної суми в СЕА ПДВ. Разом з тим повідомила, що нормами статті 200- 1 ПКУ та Порядком №569, не визначено порядку відкриття електронного рахунку або поновлення закритого рахунку суб'єкта господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС(ДПС), а потім таке рішення було скасоване. У зв'язку з цим, наголосила, що відсутні загальні правила відновлення автоматичного обліку показників у СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Порядок відновлення закритого чи відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ може бути визначений у самому рішенні суду. Відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 № 422, інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Враховуюче зазначене сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН не має відображення в інтегрованій картці платника податків. Наголосила, що станом на поточну дату у Державній казначейській службі України відкрито електронний рахунок № НОМЕР_2 (а.с.14-16).

Як зазначено в позові, після поновлення реєстрації платника податку на додану вартість з 01.04.2013, податковий орган не відновив в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Землепром» реєстраційний ліміт у сумі 17677455,60 грн.

Вказані обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд звертає увагу, що дана інформація не підтверджена та не спростована відповідачами, оскільки будь-яких заперечень, відзиву, пояснень до суду від контролюючого органу не надходили, і тому суд не може ставити під сумнів твердження позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200-.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначено пунктами 200-1.4 та 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Аналізуючи вищенаведені норми статті 200-1 Податкового кодексу України, слід дійти висновку, що на електронному рахунку платника ПДВ обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів.

При цьому ж, в разі анулювання реєстрації платника ПДВ в силу приписів пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України до бюджету з електронного рахунку списуються кошти, а рахунок закривається.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі по тексту - Порядок №569).

Згідно з пунктом 2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Отже, електронний рахунок відкривається саме з метою перерахування платником ПДВ коштів для досягнення необхідної суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, чи суми податку для сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Водночас, на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ обліковуються не тільки внесені платником кошти, а і суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, що сплачені при ввезенні товарів на митну територію України тощо.

Так, відповідно до витягу з Електронного кабінету платника ПДВ вказано, що на момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість залишок коштів на електронному рахунку становив 17677455,60 гривень.

Оскільки адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна податкова служба України, тому останньою не забезпечено автоматичний облік суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Землепром» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування, а саме реєстраційний ліміт в розмірі 17677455,60 грн., з огляду на що суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення вказаної суми на електронному рахунку позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року №805/1147/17-а (К/9901/4537/17).

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним. Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись своїми коштами є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача у сумі 1921,00 гривень, сплачені згідно з квитанцією від 16 грудня 2019 року, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" (вул. Перемоги, 10, офіс 206, Житомир, 10014, ЄДРПОУ:37069783) до Державної податкової служби України (площа Львівська, 8, Київ, 04053, ЄДРПОУ:37472277) третя особа: Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, Київ, 01601, ЄДРПОУ:37567646) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.

Зобов'язати Державну Податкову службу України поновити в системі електронного адміністрування ПДВ суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Землепром" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме реєстраційний ліміт у сумі 17 677 455 гривень 60 копійок, які обліковувались на дату анулювання реєстрації платника ПДВ та всі показники формули СЕА ПДВ шляхом подання відповідного висновку в порядку статті 43 Податкового кодексу України до Державної казначейської служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної Податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 17 лютого 2020 року.

Суддя О.Г. Попова

Попередній документ
87612780
Наступний документ
87612782
Інформація про рішення:
№ рішення: 87612781
№ справи: 240/12374/19
Дата рішення: 17.02.2020
Дата публікації: 19.02.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.04.2020)
Дата надходження: 14.04.2020
Предмет позову: зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
27.01.2020 10:00 Житомирський окружний адміністративний суд
04.02.2020 12:00 Житомирський окружний адміністративний суд
13.02.2020 12:00 Житомирський окружний адміністративний суд
07.07.2020 11:20 Сьомий апеляційний адміністративний суд
11.08.2020 09:30 Сьомий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГОНТАРУК В М
суддя-доповідач:
ГОНТАРУК В М
ПОПОВА О Г
3-я особа:
Державна казначейська служба України
відповідач (боржник):
Державна податкова служба України
заявник апеляційної інстанції:
Державна податкова служба України
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Державна податкова служба України
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Землепром"
представник позивача:
Білоцька Анастасія Вадимівна
суддя-учасник колегії:
БІЛА Л М
КУРКО О П