Лугинський районний суд Житомирської області
11301, вул. М. Грушевського, 2 а, смт Лугини, Лугинський район Житомирської області
тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua
Справа № 281/159/20
Провадження по справі № 2/281/62/20
17 лютого 2020 року смт Лугини
Суддя Лугинського районного суду Житомирської області Свинченко Г.Д., вивчивши матеріали позовної заяви, поданої адвокатом Барановським Ігорем Івановичем від імені ОСОБА_1 до Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування арешту майна і тимчасових обмежень,-
11.02.2020 на адресу Лугинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява від адвоката Барановського Ігора Івановича подана від імені ОСОБА_1 до Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування арешту майна і тимчасових обмежень.
Вивчивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2015 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
Отже, стягувач або боржник у виконавчому провадженні має право звернутись із скаргою на дії державного виконавця з вимогою про зняття арешту в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, якщо виконавче провадження відкрито на підставі рішення суду, ухваленого за нормами ЦПК України. При цьому, така скарга подається до суду, який ухвалив рішення суду, з примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження.
З огляду на викладене, якщо позивач, за відповідним рішенням, з примусового виконання якого було відкрито провадження, і в межах якого державним виконавцем було накладено арешт на майно, є боржником, то останній має право звернутись не із позовною заявою, а зі скаргою на дії державного виконавця в порядку, передбаченому ЦПК.
За змістом поданої позовної заяви вбачається, що між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється.
Таким чином, позивач, як сторона виконавчого провадження (боржник), який вважає, що при здійсненні державним виконавцем виконавчого провадження були порушені його права чи інтереси, зокрема, у зв'язку із не зняттям накладеного арешту, має право звернутися до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а не шляхом пред'явлення позову до органу державної виконавчої служби, оскільки у виконавчому провадженні він є боржником.
Встановлено, що позовна заява має недоліки - невірно визначена форма звернення, не зазначено посадову особу дії якої оскаржуються.
Також, відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 с. 62 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Пунктом 12.3 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів вказано, що ордер має містити посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер та дату цього документа.
Однак, всупереч вказаному положенню, доданий до матеріалів справи ордер про надання правової допомоги зазначених даних не містить.
Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, у випадку щодо підписання заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Незважаючи, на вищевикладене у доданих до позовної заяви матеріалах відсутня копія договору про надання правової допомоги, що не дає змоги пересвідчитись у наявності повноважень ОСОБА_2 щодо підписання позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, зазначених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись вимогами статей 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву, подану адвокатом Барановським Ігорем Івановичем від імені ОСОБА_1 до Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування арешту майна і тимчасових обмежень - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Д. Свинченко