Справа № 286/298/20
13 лютого 2020 року м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 ,
адвоката - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 30.09.2019 про закриття кримінального провадження №12019060250000385 від 08.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України , -
30.01.2020 ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову старшого слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 30.09.2019 про закриття кримінального провадження №12019060250000385 від 08.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та просить поновити строк на подання скарги, як такий, що пропущений з поважних причин, і скасувати вказану постанову, мотивуючи тим, що слідчим для проведення інженерно-транспортної експертизи було надані вихідні дані, які не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, згідно плану-схеми до протоколу слідчого експерименту, який було надано слідчим на експертизу, тіло загиблого знаходиться в положенні вздовж правої смуги руху на відстані 0,9 м до автомобіля марки МАЗ, а згідно протоколу огляду місця ДТП від 07.07.2019 тіло загиблого знаходиться на правому узбіччі в напрямку ліворуч, перпендикулярно проїзній частині, голова за лінією 1,5 ПДР, а також під час проведення слідчого експерименту автомобіль марки МАЗ - 533603 та причеп до нього не були завантажені лісопродукцією, як це було в момент здійснення ДТП, а тому траєкторія руху автомобіля під час маневру при проведенні слідчого експерименту не була тотожною траєкторії під час ДТП. Відповідно є необхідність призначення додаткової експертизи. Слідчим не надано оцінки дій водія ОСОБА_6 відповідно до вимог п.12.3 ПДР України. Тобто, досудовим слідством проведені не всі можливі слідчі дії та не призначені усі необхідні експертні дослідження. Постанову про закриття кримінального провадження він отримав лише 10.11.2019. 15.11.2019 уклав договір з адвокатом, а 16.11.2019 він подав скаргу до суду. Слідчим суддею в ухвалі про повернення скарги від 19.11.2019 не було враховано, що доказів дати отримання постанови він надати не може, так як отримав її простим листом.
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу, та його адвокат заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав наведених у скарзі.
Слідчий в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, зазначивши, що всі необхідні слідчі дії проведено. Всі вихідні дані для проведення експертизи надано вірні. Той факт, що автомобіль та причеп до нього не були завантажені продукцією ніяким чином не впливає та правильність висновку експерта. Щодо оцінки дій водія, то зовнішні чинники, які б змушували водія виконати вимоги п.12.3 ПДР України, були відсутні, а тому в причинному зв'язку знаходиться рух (падіння) пішохода ОСОБА_7 в напрямку руху автомобіля.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, адвоката, слідчого та дослідивши і перевіривши матеріали кримінального провадження, на підставі яких було прийнято постанову про його закриття, слідчий суддя вважає, що скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Досудове розслідування проводиться у формі досудового слідства.
В ст. 223 КПК України законодавець закріпив, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Оскаржувана постанова прийнята старшим слідчим СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_5 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
У вказаній нормі, а саме: п.2 ч.1 ст.284 КПК України, закріплено закриття кримінального провадження в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Виходячи із загальних засад кримінально-процесуального закону, відсутність складу злочину, як підстава для закриття справи, застосовується, коли встановлено, що подія, з приводу якої надійшли заява або повідомлення, мала місце, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльності), але сама по собі не є злочином, оскільки:
а) відсутній хоча б один із елементів складу злочину, яким є сукупність визначених у кримінальному законі ознак, за наявності яких суспільно небезпечне діяння характеризується як злочин. До елементів складу злочину належать: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона діяння.
б) наявні обставини, які виключають злочинність діяння.
Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя і здоров'я особи. Об'єктивна сторона злочину включає такі обов'язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
При розслідуванні справ про злочини, відповідальність за які встановлено статтями 286 - 288, 415 КК слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм - бланкетні. У зв'язку з цим слід ретельно з'ясовувати і зазначати при прийнятті рішень, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Однак, як свідчать матеріали кримінального провадження №12019060250000385 від 08.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, слідчим не проведено всі можливі слідчі дії для отримання доказів у даному кримінальному провадженні. Так, під час проведення слідчого експерименту автомобіль марки МАЗ - 533603 та причеп до нього не були завантажені лісопродукцією, як це було в момент здійснення ДТП, а тому траєкторія руху автомобіля під час маневру при проведенні слідчого експерименту не була тотожною траєкторії під час ДТП, що не узгоджується з положеннями ст. 240 КПК в частині відтворення дій, обстановки, обставин певної події, а також з загальними вимогами криміналістичної тактики в частині проведення слідчого експерименту, якими є створення умов для проведення дослідних дій, що максимально наближені до умов дії або явища, що перевіряються.
Поза увагою слідчого залишилося і те, що судово-медичним експертом у висновку №398 від 27.09.2019 не надано відповідь на запитання: «В якому положенні знаходився ОСОБА_7 під час отримання ним тілесних ушкоджень?». При цьому, експерт вказав, що для надання відповіді на вказане питання слід надати на додаткову експертизу матеріали кримінальної справи з автотехнічною експертизою транспортних засобів (а.с. 41-43). Однак, додаткова експертиза для вирішення вказаного питання призначена не була. Не було вияснено і питання чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху та чи були з технічної точки зору дії водія автомобіля у причинному зв'язку з виникненням ДТП? Відповідно, на думку слідчого судді, з метою усунення усіх суперечностей, є необхідним призначення комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи з урахуванням даних слідчого експерименту, проведеного в умовах для проведення дослідних дій, що максимально наближені до умов події, що відбулася 07.07.2019 близько 16 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 .
Крім того, в судовому засіданні потерпілий повідомив про наявність ще одного очевидця події, яку не було допитано в якості свідка, а саме: ОСОБА_8 , яка мешкає теж на вул. Кайтанівській.
Слід відмітити, що оскаржувана постанова не є обґрунтованою належним чином. Так, закриваючи кримінальне провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, слідчий не зазначає в діянні кого саме відсутній склад кримінального правопорушення та не зазначає, який саме елемент складу правопорушення відсутній.
Повідомлення б/н від 30.09.2020 (а.с. КП 135) свідчить, що копія оскаржуваної постанови була направлена ОСОБА_3 30.09.2020, тобто в день її винесення. Копія конверта з відбитком штампа на ньому свідчить про направлення листа пізніше та знаходження його в Житомир ЦОП 07.10.2019. Однак, підтвердження в матеріалах кримінального провадження про отримання її ОСОБА_3 взагалі відсутнє, а тому, з врахуванням пояснення останнього про отримання ним листа лише 10.11.2019, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, оцінюючи всі обставини справи та норми права, що регулюють спірні правовідносини, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 30.09.2019 про закриття кримінального провадження №12019060250000385 від 08.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, не може залишатися в силі.
Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора,
2) зобов'язання припинити дію,
3) зобов'язання вчинити певну дію,
4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 306, 307 КПК України, суд,-
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 30.09.2019 про закриття кримінального провадження №12019060250000385 від 08.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1