(про закриття провадження у справі)
10 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/867/20
категорія 111020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В.,
за участю: представника позивача Кінзерської Н.В.,
представника відповідача Якимчука Д.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
встановив:
Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ", застосованого рішенням керівника контролюючого органу від 04.02.2020 №1.
Ухвалою суду від 05.02.2020 відповідно до вимог ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду на 10.02.2020.
Представник ТОВ "ОІЛ ГАЗ" в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв"язку з оскарженням до суду наказу про призначення перевірки.
Представник заявника заперечував проти закриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління ДПС у Житомирській області від 30.01.2020 №142 призначено проведення фактичної перевірки ТОВ "Оіл газ" з 04.02.2020 тривалістю 10 діб за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських або інших об"єктів права власності платника податків. (а.с.25-26)
04.02.2020, у зв'язку з відмовою від допуску до перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області складено акт від 04.02.2020 №11/06-30-32-05. (а.с.28)
Рішенням в.о. начальника ГУ ДПС у Житомирській області 04.02.2020 №1 застосовано адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "ОІЛ ГАЗ". (а.с.32)
Згідно з п.78.5. ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) допуск посадових осіб контролюючих органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пунктом 81.1. ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
У п.81.2. ст.81 ПК України визначено, що в разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Відповідно до п.94.1. ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п.94.2.3. п.94.2. ст.94 ПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
При цьому, згідно із п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що спір про право в контексті ст.283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у вказаній законодавчій нормі.
Водночас, КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право.
Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.
Разом з тим, наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі за відповідною заявою. У такому разі суд повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за поданням податкового органу.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/13785/17 та від 22 березня 2018 року у справі №808/2623/17, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, є обов'язковими для суду при розгляді даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "ОІЛ ГАЗ" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу про призначення фактичної перевірки від 30.01.2020 №142. Ухвалою суду від 07.02.2020 відкрито провадження у справі №240/862/20.
Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2019 року у справі №640/20138/18 зазначив, що спір про право в контексті норми п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.
Верховний Суд у постанові 22 березня 2018 року у справі №808/2623/17 зазначив, що факт подання платником податків адміністративного позову про визнання протиправними дій щодо призначення перевірки та скасування наказу про призначення перевірки свідчить про незгоду платника податків з діями контролюючого органу та наявність між ними спору про право.
Відповідно, спір про право наявний у разі коли платник податків звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому висловив незгоду з рішеннями контролюючого органу, що слугувало підставою для виникнення обставин щодо застосування адміністративного арешту майна ТОВ "ОІЛ ГАЗ".
Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідною заявою.
З огляду на наведене, та те, що про існування спору про право між сторонами суду стало відомо після відкриття провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Житомирській області, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Клопотання представника відповідача задовольнити.
Провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, закрити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст ухвали складений: 17 лютого 2020 року