Справа № 296/1185/20
2-з/296/18/20
"13" лютого 2020 р. м. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Рожкова О.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №296/1185/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
І. СУТЬ ЗАЯВИ
1.1. 10.02.2020 ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_2 (далі також відповідач), в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики в сумі 750 доларів США, що по курсу Національного банку України на 07.02.2020 становить 18 450 грн., проценти в розмірі 82,5 доларів США, що по курсу Національного банку України на 07.02.2020 становить 2029,50 грн. та сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.
1.2. В цей же день позивач подав до Корольовського районного суду міста Житомира заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони (арешту) на відчуження будинку АДРЕСА_1 до прийняття рішення по суті спору і вступу його в законну силу.
1.3. Подана заява обґрунтовувалась тим, що 19.12.2019 позивач продав відповідачу будинок АДРЕСА_1 . При укладенні договору купівлі-продажу будинку, для повного розрахунку у відповідача не вистачало 750 доларів США, тому вказану суму остання зобов'язувалась повернути до 30.01.2020. Посилаючись на те, відповідач вказані кошти не повернула, а також те, що боржник буде намагатись уникати від виконання своїх обов'язків повернути борг, позивач вказував, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у зв'язку з чим просив вжити заходи забезпечення позову.
ІІ. ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ЦПК України)
2.1. Відповідно до частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
2.2. Згідно із частиною третьою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
2.3. Відповідно до частини першої статті 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема у спосіб накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
2.4. За змістом частини першої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
2.5. Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
ІІІ. РОЗ"ЯСНЕННЯ ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
3.1. Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 надані наступні роз'яснення щодо застосування інституту забезпечення позову при вирішенні питання про забезпечення позову:
(і) суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам;
(іі) суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
ІV. ВИСНОВОК СУДУ
4.1. Зміст поданої заяви свідчить про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли спірні правовідносини, пов'язані з стягненням боргу.
4.2. Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
4.3. При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в разі невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачеві розпоряджатися певним майном чи здійснювати певні дії.
4.4. Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про необгрунтованість вимог заявника з огляду на неспівмірність такого заходу забезпечення позову з урахуванням вартості нерухомого майна , на яке заявник просить накласти арешт, із заявленими позовними вимогами з урахуванням ціни позову 20479,50 грн.
4.5. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову .
4.6. За таких обставин заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №296/1185/20 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя О. С. Рожкова