справа № 166/33/20
провадження № 3/166/24/20
ст. КУпАП 172-6 ч.2
іменем України
05 лютого 2020 року смт.Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Лозицького С.О., з участю секретаря - Тарасюка О.М., прокурора - Антонюк Н.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши скеровану Управлінням стратегічних розслідувань у Волинській області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, начальника станції «Заболоття» регіональної філії «Львівська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», депутата Заболоттівської селищної ради Ратнівського району Волинської області,
за ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи депутатом Заболоттівської селищної ради Ратнівського району Волинської області, та відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, набувши у власність 28 листопада 2018 року легковий автомобіль «БМВ Х5», 2012 року випуску, вартістю 150000 грн, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, всупереч ч.2 ст.52 цього Закону без поважних причин не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав.
Прокурор обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримала, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушень, пов'язаних із корупцією, передбачених ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Заслухавши думку учасників судового процесу та дослідивши письмові докази, Суд дійшов наступних висновків:
Так за змістом ст.ст. 245, 252, 280 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Дослідивши письмові докази, Суд вважає, що протокол №9 від 17.12.2019 року не може вважатись допустимими доказами в даній справі з наступних підстав:
Відповідно до ч.3 ст.38 КпАП України адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно з п.7 ст.247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
З аналізу цих норм законодавства зокрема вбачається, що стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, а провадження в справі не може бути розпочато, якщо закінчились строки його накладення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Заболоттівської селищної ради Ратнівського району Волинської області, 28 листопада 2018 року придбав у власність легковий автомобіль «БМВ Х5», 2012 року випуску, вартістю 150000 грн, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року.
Разом з тим в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , не повідомив письмово НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другою статті 52 ЗУ «Про запобігання корупції» шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна.
Однак, з матеріалів справи встановлено, що 01 березня 2019 року ОСОБА_1 було подано шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік за формою, що визначається НАЗК.
Частиною 2 ст.49 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Порядок перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій затверджений рішенням НАЗК від 06.09.2016 року №19, який зареєстрований в МЮУ 15.11.2016 року за №1479/29609.
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу.
Керівник відповідного органу, визначає порядок взаємодії відповідального підрозділу (особи) з іншими підрозділами з метою обліку суб'єктів декларування, у яких виник обов'язок подати декларації відповідно до вимог Закону.
Водночас, строки перевірки факту подання декларацій передбачені п.4 цього ж Порядку. Зокрема в пп.1 п.4 визначено, що відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, перевіряє факт подання щорічних декларацій суб'єктів декларування протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій.
Факт подання декларацій перевіряється шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства (п.5 Порядку).
Таким чином, антикорупційним законодавством чітко встановлено обов'язок державного органу (уповноважений підрозділ/особа) перевіряти факт подання щорічних декларацій суб'єктами декларування, які в них працюють протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині ЄДР декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Враховуючи вищевказані норми антикорупційного законодавства та положення КУпАП України, а також беручи до уваги встановлені вище обставини, Суд вважає, що кінцевим днем виявлення факту неповідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни у майновому стані за 2018 рік та внесення таких даних у щорічну декларацію за 2018 рік уповноваженими на те органами, слід вважати саме 12 квітня 2019 року, тобто десятий робочий день з граничної дати подання такої декларацій - 01 квітня 2019 року.
Протокол про адміністративні правопорушення №9 відносно ОСОБА_1 складений був 17 грудня 2019 року.
При цьому правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-6 КпАП України не належить до категорії триваючих.
Оскільки на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №9 від 17 грудня 2019 року, минули строки, визначені у ст.ст.38, 247 КпАП України, то Суд вважає цей протокол недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням строків, встановленних законодавством.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КпАП України, яке зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією № 9 від 17.12.2019 року, і яке ставиться йому у провину, належними і допустимими доказами не доведена, провадження у даній справі розпочато протиправно, оскільки протокол складений поза строком, передбаченим ч.3 ст.38 КпАП України.
Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, Суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КпАП України, яке зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №9 від 17.12.2019 року, то провадження в справі відносно нього в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 38, 247 КУпАП, Суд, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Лозицький С.О.