Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2020 р. Справа№200/13536/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
22 листопада 2019 року на адресу суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39406028) від 13.08.2019 року №0003594003, яким на підставі акта перевірки від 23.07.2019 року №0228/05/99/14/3024103928 встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п. 85.2. та ст. 85 Податкового кодексу України, та застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39406028) від 13.08.2019 року №0003604003, яким на підставі акта перевірки від 23.07.2019 року №0228/05/99/14/3024103928 встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 абз. 3 ч. 4 ст. 11, ст.. 11-1, ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п.п. 14.1.106. п.14.1 ст. 14, п. 226.11. ст. 226 Податкового кодексу України, та застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 69802 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дві) грн. 00 коп.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (від 13.08.2019 року №0003594003, яким на підставі акту перевірки від 23.07.2019 року №0228/05/99/14/3024103928 встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п. 85.2. та ст. 85 Податкового кодексу України, та застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.;
Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області від 13.08.2019 року №0003604003, яким на підставі акту перевірки від 23.07.2019 року №0228/05/99/14/3024103928 встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 абз. 3 ч. 4 ст. 11, ст.. 11-1, ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п.п. 14.1.106. п.14.1 ст. 14, п. 226.11. ст. 226 Податкового кодексу України, та застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 69802 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дві) грн. 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (Місцезнаходження юридичної особи: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, б. 114, код ЄДРПОУ: 39406028) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 коп.
Судом встановлено, що при ухвалені рішення по справі, не було вирішено питання щодо позовної вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до суду договір про надання професійної правової допомоги від 13 листопада 2019 року, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокат Берзінь Сергій Людвигович (Адвокат) уклали договір, яким Адвокат бере на себе зобовязання надати професійну правову допомогу та виконувати пов'язані з цим дорученням Клієнта в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити ці послуги та фактичні витрати, пов'язані із їх наданням, а також виплатити гонорар успіху у випадку досягнення адвокатом результату, визначеного п. 5.6-5.7 цього договору у порядку та строки, узгоджені сторонами.
Відповідно до п.6 розділу 5 договору вказано, що розмір гонорару успіху у випадку досягнення Адвокатом результату у вигляді судового рішення, яким скасовано податкове повідомлення - рішення, встановлюється у розмірі 5,000 гривень.
Відповідно до квитанції прибуткового касового ордера № б/н від 13 листопада 2019 року адвокатом Берзінь Сергій Людвигович прйняв від ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 13 листопада 2019 року гонорар в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Надаючи правову оцінку доказам на підтвердження заявленого клопотання, суд зазначає наступне.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 2,3 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
Визначальним в адміністративному судочинстві за ст. 6 КАС України є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.
Судом встановлено, що підтверджується наявними у справі доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5,000 грн., які сплачені відповідно до квитанції касового прибуткового ордеру №б/н від 13 листопада 2019 року в сумі 5,000 гривень.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму на правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Враховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу судових витрат, а не вирішення питання про судові витрати є підставою для прийняття додаткового рішення, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС Донецької області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 лютого 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.В. Арестова