17 лютого 2020 року Справа 160/1675/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якій позивач просить про визнання протиправними дій Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо ненадання публічної інформації та копій документів на запит й зобов'язати Васильківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області надати запитувану інформацію та копії документів:
1. Про встановлений фонд оплати праці працівників Васильківської районної державної адміністрації на 2019 рік.
2. Чи передбачено фондом оплати праці працівників Васильківської районної державної адміністрації на 2019 рік суми на виплати премій та надбавок за інтенсивність праці, зазначити окремо в якому розмірі на виплату премій та в якому розмірі на виплату надбавок за інтенсивність праці.
3. Про суми коштів за 2018 рік та передбачених на 2019 рік на відрядження. Зазначити чи були вони повністю використані за цільовим призначенням.
4. Про суми коштів передбачених на 2019 рік на утримання та обслуговування службового автомобіля Васильківської районної державної адміністрації.
5. Чи здійснювалися виплати, працівникам Васильківської районної державної адміністрації протягом 2018-2019 років, за додаткове навантаження у зв'язку із виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби.
6. Чи чинне станом на 05.12.2019 рік Розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації «Про упорядкування структури та затвердження граничної штатної чисельності працівників райдержадміністрації» від 21.10.2019 року № К-47/0/277-19.
7. Чи приймалися Васильківською районною державною адміністрацією розпорядчі документи (розпорядження, накази) на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2019 року № 926 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 746».
8. Про перелік вакантних посад державної служби Васильківської районної державної адміністрації станом на 01.01.2019 року та станом на 01.12.2019 рік.
9. Чи здійснювалося протягом 2018-2019 років оприлюднення вакантних посад державної служби Васильківської районної державної адміністрації. Якщо здійснювалося оприлюднення вакантних посад державної служби то зазначити в яких засобах інформації та інформаційних ресурсах або на яких офіційних веб-сайтах.
10. Чи здійснювалася передача інформації про вакантні посади державної служби Васильківської районної державної адміністрації центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, з метою формування єдиного переліку вакантних посад державної служби.
11. Чи здійснює свою діяльність Центр надання адміністративних послуг Васильківської районної державної адміністрації. Якщо Центр надання адміністративних послуг Васильківської районної державної адміністрації припинив свою діяльність зазначити коли припинена діяльність, з яких підстав припинена діяльність та у відповідності до яких розпорядчих документів (розпорядження, наказ).
12. Про кількість працівників Центру надання адміністративних послуг Васильківської районної державної адміністрації із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові.
13. Про суму коштів передбачених на 2019-2020 роки на утримання Центру надання адміністративних послуг Васильківської районної державної адміністрації. Окремо зазначити щодо коштів на заробітну плату працівників ЦНАП та окремо на утримання ЦНАП (комунальні послуги, оренда приміщення, закупівля товару та послуг).
14. Чи здійснюється фінансування на утримання Центру надання адміністративних послуг Васильківської районної державної адміністрації станом на 05.12.2019 рік.
15. Затверджений штатний розпис Васильківської районної державної адміністрації на 2019 рік та штатні розписи Васильківської районної державної адміністрації які були затверджені протягом 2019 року.
16. Копію Розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації «Про упорядкування структури та затвердження граничної штатної чисельності працівників райдержадміністрації» від 21.10.2019 року № К-47/0/277-19 та копії додатків до розпорядження.
17. Копії розпорядчих документів (розпорядження, накази) прийнятих Васильківською районною державною адміністрацією в листопаді та грудні місяцях 2019 року про встановлення надбавок за інтенсивність праці керівнику апарату, державним службовцям апарату райдержадміністрації та державним службовцям структурних підрозділів райдержадміністрації (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права).
18. Копії розпорядчих документів (розпорядження, накази) прийнятих Васильківською районною державною адміністрацією в листопаді та грудні місяцях 2019 року про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Так, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.
При цьому позивачем одночасно з поданням позовної заяви подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову, яке обґрунтовано скрутним матеріальним становищем останнього.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір".
У розумінні приписів вказаних норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення позивача від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений переліки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду жодних достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
Позивачем не надані до свого клопотання докази, які свідчать про те, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір, або документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 року у справі №810/1728/18.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви.
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Зокрема, позивач у позовній заяві просить визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання публічної інформації та копій документів на запит й зобов'язати їх надати.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позивачу слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру.
Судовий збір має бути сплачено у розмірі 840,80 грн за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання публічної інформації та копій документів на запит та зобов'язати відповідача надати запитувану інформацію та копії документів за наведеним позивачем переліком питань. Разом з цим, позивачем не зазначено у позовних вимогах дії відповідача щодо ненадання відповіді на який саме запит він вважає протиправним та на який саме запит просить зобов'язати останнього надати відповідь. Наведене унеможливлює чітко ідентифікувати якого саме запиту стосується заявлені позовні вимоги, водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити дії відповідача щодо ненадання публічної інформації та копій документів на який саме запит (дата та номер цього документа) просить визнати протиправними позивач, а також на який саме запит він просить зобов'язати відповідача надати відповідь.
Крім того, відповідно до п.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи , крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Таким чином, позивачеві слід подати копії уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до п. п. 6, 7, 11 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, а також не надано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, як зазначалося вище, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч.2, ч.4 ч.5 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
Відповідно до п.8 гл.10 розд.ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Однак, в порушення вищевказаних вимог, додані до позовної заяви копії документів для суду та для відповідача засвідчені частково.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 840,80 грн;
- уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити дії відповідача щодо ненадання публічної інформації та копій документів на який саме запит (дата та номер цього документа) просить визнати протиправними позивач, а також на який саме запит він просить зобов'язати відповідача надати відповідь, а також копії цієї уточненої позовної заяви для відповідача;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду та для відповідача.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова