справа № 161/12648/18
п/с 1-кп/164/13/2020
16 грудня 2019 року Смт. Маневичі
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018030010001654 від 5 травня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, та ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 185 КК України, -
На розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.
Прокурор подав клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, яке просив задовольнити і мотивував тим, що закінчилася дія попередньої ухвали суду про обрання запобіжного заходу, однак ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має стійких соціальних зв'язків та обвинувачується у вчиненні трьох епізодів крадіжок, поєднаних із проникненням у житло.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання заперечив, зазначивши, що 18 листопада 2019 року закінчився строк дії ухвали, якою його підзахисному був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Із вказаної дати ОСОБА_4 не вчинив жодних дій, які б слугували підтвердженням даного клопотання прокурора і тому підстав для обрання запобіжного заходу немає.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 , кожен зокрема, також заперечили клопотання.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, кожного зокрема, суд приходить до наступних висновків.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк дії ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 18 вересня 2019 року, якою було обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, закінчився 18 листопада 2019 року.
Прокурором, який підтримує обвинувачення в кримінальному провадженні, ОСОБА_3 , незважаючи на те, що строк обраного запобіжного заходу закінчився ще 18 листопада 2019 року, ні поштовим зв'язком, ні через канцелярію суду жодних клопотань, які б стосувалися обрання запобіжного заходу обвинуваченим, подано не було. І лише в даному судовому засіданні прокурор звернувся із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 , що дає суду підстави вважати, що клопотання носить формальний характер і обґрунтованих підстав для його задоволення немає.
Підтвердженням необґрунтованості клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні є також те, що в судовому засіданні прокурором не наведено жодних підстав для задоволення клопотання, які чітко визначені ст.177 КПК України.
Крім того, зі змісту ст. 179 КПК України вбачається, що особисте зобов'язання - найбільш м'який запобіжний захід, однак і даний запобіжний захід застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду лише за вмотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором.
Оскільки прокурором у своєму клопотанні належним чином не вмотивовані підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу і на момент проведення судового засідання судом не встановлено фактів наявності ризиків ухилення ОСОБА_4 від участі в судовому процесі чи вчинення нових злочинів або адміністративних правопорушень, беручи до уваги вимог ст. 2 КПК України, якою визначені завдання кримінального провадження, суд приходить висновку, що клопотання є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 331 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий: