Провадження № 2/760/2172/20
В справі № 760/10948/19-ц
14 лютого 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Гак Г.М.
позивача- ОСОБА_1
представника позивача- ОСОБА_2
відповідача- ОСОБА_3
представника відповідача- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що сім"я розпалась і примирення неможливе.
Відповідач у судовому засіданні будь-якої позиції з приводу розірвання шлюбу не висловила, посилаючись на закон, який, з її точки зору, потребує лише бажання одного з подружжя на розірвання шлюбу, при цьому не враховуючи позицію іншої сторони.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Сторони перебувають у шлюбі з 11 квітня 2008 року.
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім'ї. Суперечності, що виникали між ними з різних причин, привели до її розпаду.
Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, ведення домашнього господарства, проживають окремо.
Ухвалою суду від 15 серпня 2019 року сторонам був наданий строк на примирення 6 місяців.
Строк, наданий сторонам на примирення, результатів не дав, сторони не примирилися, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зазначаючи, що рішення про розірвання шлюбу є виваженим, і, з його точки зору, єдино правильним у відносинах, які склалися з відповідачем.
За визначенням ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що однією із ознак сім'ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З точки зору сімейного законодавства шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді чоловіка та жінки.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виходячи з обставин, встановлених в судовому засіданні, умов проживання сторін та взаємовідносин в шлюбі, відсутність взаємної підтримки, як подружжя, категорична позиція позивача з приводу розірвання шлюбу та його небажання продовжувати шлюб, виходячи з рівноправ'я шлюбного союзу, суд приходить до висновку, що сім'я сторін розпалася, поновлена бути не може, а тому шлюб сторін підлягає розірванню.
З урахуванням позиції відповідача в судовому засіданні, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.111 СК України суд зобов'язаний вживати заходи для примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Із цією метою суди повинні повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Як зазначено вище, сторонам був наданий максимально допустимий строк на примирення.
Сторони в судовому засіданні підтвердили, що за вказаний строк вони не примирилися, проживають окремо, позивач наполягає на розірванні любу.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч.ч.1 4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В пункті 126 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» Суд наголосив на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
У зв'язку з цим наголошується, що відповідно до статті 8 Конвенції також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…. так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.
З точки зору ст.24 СК України шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді чоловіка та жінки.
Зважаючи на принцип рівноправності чоловіка та жінки, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово »сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Виходячи з цього, враховуючи визначену законом добровільність шлюбного союзу, а також позицію позивача, як рівноправного партнера в шлюбі, який категорично наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку про задоволення позову та розірвання шлюбу сторін.
Керуючись ст.ст. 3, 24, 104,110,111, 112-113 Сімейного кодексу України,ст.ст.2, 4, 10, 12-13, 76-79, 81-83, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 11 квітня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві / а./з. № 473 / між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л .А. Шереметьєва