пр. № 1-кс/759/1065/20
ун. № 759/2750/20
14 лютого 2020 року Слідчий судя Святошинського районного суду м. ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про відвід слідчому судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 ,
13.02.2020 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про відвід слідчому судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 , посилаючись на те, що слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 розглядається клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. 28.01.2020р. слідчий суддя ОСОБА_6 розглядала клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 у співучасті з яким підозрюється ОСОБА_4 , клопотання було ідентичним за змістом. Суддею прийнято ухвалу про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 . Відповідно правова позиція судді проголошена публічно в справі № 759/1458/20 і відома наперед, що є ознаками упередженості в розумінні рішень ЄСПЛ.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заявлений відвід, зазначивши, що суддею ОСОБА_6 було призначено слухання клопотання про продовження запобіжного заходу, в той же час, коли було призначено слухання справи в Київському апеляційному судді, де оскаржувалась її ухвала від 23.12.2019р.Вказане може свідчити про упередженість слідчого судді.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав заяву захисника.
Прокурор прокуратури Київської області заперечувала проти заявленого відводу, підстави для відводу відсутні, оскільки справи розподіляються в суді відповідно до вимог КПК України.
Вивчивши заяву, вислухавши думку учасників процесу, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого відводу виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, судя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4 ) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Так, ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії» зазначив, що суддя вважається неупередженим, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому, враховується думка сторін, однак вирішальним є результат об'єктивної перевірки. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Крім того, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Зі змісту заяви вбачається, що заява про відвід стосується можливої упередженості слідчого судді ОСОБА_6 , яка пов'язана з розглядом нею іншого клопотання в межах даного кримінального провадження.
З такими доводами сторони захисту суд погодитись не може, оскільки вони жодним чином не обґрунтовані та є надуманими.
Крім того визначення слідчого судді для розгляду кожної окремої справи здійснюється відповідно до вимог ст. 35 КПК України, що також мало місце при здійсненні автоматичного розподілу клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 120191101 00000810 від 16.05.2019 року.
Також доводи заявника зводяться до фактичної незгоди з прийнятим слідчим суддею ОСОБА_6 судовим рішенням у справі № 759/1458/20, що не може бути підставою для відводу судді.
Враховуючи викладене, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, тобто слідчим суддею не виявлено обставин які викликають сумнів в упередженості слідчого судді ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75,80, 81, 309 КПК України, слідчий судя, -
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про відвід слідчому судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчийсуддя ОСОБА_9