Справа № 760/2444/20
Провадження № 1-кс/760/1054/20
05 лютого 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження за №12019100090010239 від 10 жовтня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою строком на 60 днів,
за участю прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_6
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження за №12019100090010239 від 10 жовтня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
В провадженні СВ Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12019100090010239 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
Прокурор вказав, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими слідством особами, в невстановленому слідством місці, не пізніше квітня 2019 року, більш точної дати на цей час не встановлено, маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, з метою незаконного збагачення шляхом обману громадян, увійшли в злочинну змову, з метою систематичного заняття злочинною діяльністю, пов'язаною із заволодінням коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства).
Після чого ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 , розробили та узгодили злочинний план скоєння шахрайств до якого входило:
- розподіл обов'язків між учасниками групи. Так, функції учасників ділились на три групи: перша - здійснення телефонних дзвінків потерпілим та введення їх в оману, друга - прибуття до місця перебування потерпілих та отримання грошових коштів, третя -здійснення комунікації між учасниками;
- підшукування потерпілих серед осіб похилого віку, переважно поодиноких осіб, які ведуть усамітнений спосіб життя та мають заощадження грошових коштів отримання відомостей стосовно їх близьких родичів;
- здійснення телефонного дзвінка при якому учасник групи видаючи себе за близького родича потерпілого, вводячи його в стресовий стан шляхом імітування трагічної обстановки, а саме повідомляє про дорожньо-транспортну пригоду учасником якої він став та отримав суттєві травми, у зв'язку з чим потрібні грошові кошти для проведення негайного лікування, які треба передати довіреній особі яка прийде до місця мешкання потерпілого;
- комунікація та передача інформації між учасниками, а саме повідомлення актуальної інформації, про місце перебування потерпілих, наявні грошові кошти, точної легенди особі яка здійснює отримання грошових коштів;
- безпосереднє прибуття особи, яка отримує грошові кошти до місця перебування потерпілого, користуючись розгубленістю потерпілого, отримання коштів та негайне зникнення з місця події.
- інформування щодо результативності вчинення злочинів та сум викрадених коштів;
- розподіл викрадених коштів між усіма учасниками групи в попередньо обумовлених долях.
Так, 10.10.2019 року перебуваючи в невстановленому слідством місці, вказана група осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб, з метою вчинення нового корисливого злочину, переслідуючи злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, розподілили ролі між собою. Так, згідно визначеного плану ОСОБА_9 мав прибути до місця проживання особи вибраної в якості жертви, а саме ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснити заздалегідь обумовлені дії направлені на отримання грошових коштів потерпілого, при цьому інформувавши про використану легенду. Також, з метою усунення перешкод у шахрайському заволодінні грошовими коштами потерпілого, згідно визначеного плану ОСОБА_8 мала здійснити телефонний дзвінок потерпілому, в ході якого згідно обумовленої легенди ввести його в оману та спонукати до передачі наявних грошових коштів ОСОБА_9 . В свою чергу ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інші невстановлені слідством особи здійснювали допоміжні функції, а саме за потреби виконували роль «лікаря» в ході телефонної розмови, здійснювали комунікацію та взаємозв'язок між учасниками.
За повідомленням прокурора, в подальшому, згідно відведеної злочинної ролі, ОСОБА_9 близько 15 години прийшов до квартири АДРЕСА_2 , по місцю проживання потерпілого ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружини потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких він ввів в оману, повідомивши неправдиву інформацію, що він являється другом ОСОБА_13 , який являється зятем потерпілого. Також, ОСОБА_9 повідомив завідомо неправдиву інформацію, про те, що ОСОБА_13 та донька потерпілого ОСОБА_14 потрапили у дорожньо-транспортну пригоду в результаті чого необхідні гроші для проведення операції. В цей час, згідно відведеної злочинної ролі, ОСОБА_8 , із заздалегідь підготовленого мобільного пристрою, здійснила телефонний дзвінок на мобільний номер телефону НОМЕР_1 потерпілому ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видаючи себе за його доньку ОСОБА_14 , здійснила психологічний тиск на потерпілого, плачучи та спонукаючи потерпілого до передачі грошових коштів ОСОБА_9 , мотивуючи обмеженим часом до проведення операції.
ОСОБА_11 , перебуваючи в довірливому стані, здійснив дії направлені на збір коштів, після чого нічого не підозрюючи, передав грошові кошти в сумі 28000 доларів США ОСОБА_9 , який в подальшому вийшов з під'їзду та направився в невідомому напрямку, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
За переконанням прокурора, наслідок дій вказаної злочинної групи, потерпілому ОСОБА_11 , завдано матеріальний збиток в особливо великих розмірах на суму 28000 доларів США, що на момент вчинення, згідно офіційного курсу Національного Банку України складає 694 680 гривень.
Крім цього, 23.10.2019 року перебуваючи в невстановленому слідством місці вказана група осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб, з метою вчинення нового корисливого злочину, переслідуючи злочинний умисел на незаконне повторне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, розподілили ролі між собою. Так, згідно визначеного плану ОСОБА_9 мав прибути до місця проживання особи вибраної в якості жертви, а саме ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснити заздалегідь обумовлені дії направлені на отримання грошових коштів потерпілого, при цьому інформувавши про використану легенду. Також, з метою усунення перешкод у шахрайському заволодінні грошовими коштами потерпілого, згідно визначеного плану ОСОБА_8 мала здійснити телефонний дзвінок потерпілому, в ході якого згідно обумовленої легенди ввести його в оману та спонукати до передачі наявних грошових коштів ОСОБА_9 . В свою чергу ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інші невстановлені слідством особи здійснювали допоміжні функції, а саме за потреби виконували роль «лікаря» в ході телефонної розмови, здійснювали комунікацію та взаємозв'язок між учасниками.
В подальшому, згідно відведеної злочинної ролі, ОСОБА_8 , 23.10.2019, приблизно о 15:50 год., здійснила телефонний дзвінок на міський стаціонарний номер телефону НОМЕР_2 потерпілому ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який в цей час перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , видавши себе за дочку потерпілого ОСОБА_16 , повідомила, що вона потрапила у дорожньо-транспортну пригоду в результаті чого необхідні гроші для проведення операції. ОСОБА_15 перебуваючи в довірливому стані, знаходячись постійно на телефонному зв'язку, де розмовляв ОСОБА_8 , яка сказала передати грошові кошти чоловіку на ім'я ОСОБА_17 , який в цей час подзвонив у дзвінок квартири, ОСОБА_15 відкрив двері квартири, де на сходинковій клітині стояв раніше невідомий останньому ОСОБА_9 .
ОСОБА_9 представився ОСОБА_17 , другом дочки потерпілого, який в дійсності ним не являється, та сказав, що йому необхідно передати грошові кошти. ОСОБА_15 нічого не підозрюючи, передав грошові кошти в сумі 6000 доларів США ОСОБА_9 , який в подальшому вийшов з під'їзду та направився в невідомому напрямку.
Прокурор зазначив, що внаслідок дій вказаної злочинної групи потерпілому ОСОБА_15 завдано матеріальний збиток на суму 6000 доларів США, що на момент вчинення, згідно офіційного курсу Національного Банку України складає 148 860 гривень.
Крім цього, 31.10.2019 року, перебуваючи в невстановленому слідством місці, вказана група осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб, з метою вчинення нового корисливого злочину, переслідуючи злочинний умисел на незаконне повторне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, розподілили ролі між собою. Так, згідно визначеного плану ОСОБА_9 мав прибути до місця проживання особи вибраної в якості жертви, а саме ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_4 , та здійснити заздалегідь обумовлені дії направлені на отримання грошових коштів потерпілого, при цьому інформувавши про використану легенду. Також, з метою усунення перешкод у шахрайському заволодінні грошовими коштами потерпілого, згідно визначеного плану ОСОБА_8 мала здійснити телефонний дзвінок потерпілому, в ході якого згідно обумовленої легенди ввести його в оману та спонукати до передачі наявних грошових коштів ОСОБА_9 . В свою чергу ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інші невстановлені слідством особи здійснювали допоміжні функції, а саме за потреби виконували роль «лікаря» в ході телефонної розмови, здійснювали комунікацію та взаємозв'язок між учасниками.
В подальшому, згідно відведеної злочинної ролі, ОСОБА_8 , 31.10.2019, приблизно о 11:30 год., здійснила телефонний дзвінок на міський стаціонарний номер телефону НОМЕР_3 потерпілій ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка в цей час перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , та видавши себе за дочку потерпілої, повідомивши, що вона потрапила у дорожньо-транспортну пригоду в результаті чого необхідні гроші для проведення операції. ОСОБА_18 перебуваючи в довірливому стані, знаходячись постійно на телефонному зв'язку, де розмовляла з ОСОБА_8 , яка сказала передати грошові кошти чоловіку на ім'я ОСОБА_17 , який в цей час подзвонив у дзвінок квартири, ОСОБА_18 відкрила двері квартири, де на сходинковій клітині стояв раніше невідомий останньому ОСОБА_9 .
ОСОБА_9 представився ОСОБА_17 , другом дочки потерпілого, який в дійсності ним не являється, та сказав, що йому необхідно передати грошові кошти. ОСОБА_18 нічого не підозрюючи, передала грошові кошти в сумі 1660 доларів США, 20 Євро, 8240 гривень ОСОБА_9 , який в подальшому вийшов з під'їзду та направився в невідомому напрямку, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Внаслідок дій вказаної злочинної групи потерпілій ОСОБА_18 завдано матеріальний збиток на суму 1660 доларів США, 20 Євро, 8240 гривень, що на момент вчинення, згідно офіційного курсу Національного Банку України складає 49978 гривень 20 копійок.
Крім цього, 04.11.2019 року перебуваючи в невстановленому слідством місці, вказана група осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб, з метою вчинення нового корисливого злочину, переслідуючи злочинний умисел на незаконне повторне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, розподілили ролі між собою. Так, згідно визначеного плану ОСОБА_9 мав прибути до місця проживання особи вибраної в якості жертви, а ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_5 , та здійснити заздалегідь обумовлені дії направлені на отримання грошових коштів потерпілого, при цьому інформувавши про використану легенду. Також, з метою усунення перешкод у шахрайському заволодінні грошовими коштами потерпілого, згідно визначеного плану ОСОБА_8 мала здійснити телефонний дзвінок потерпілому, в ході якого згідно обумовленої легенди ввести його в оману та спонукати до передачі наявних грошових коштів ОСОБА_9 . В свою чергу ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інші невстановлені слідством особи здійснювали допоміжні функції, а саме за потреби виконували роль «лікаря» в ході телефонної розмови, здійснювали комунікацію та взаємозв'язок між учасниками.
В подальшому, згідно відведеної злочинної ролі, ОСОБА_8 04.11.2019, приблизно о 14:40 год., здійснила телефонний дзвінок на міський стаціонарний номер телефону НОМЕР_4 потерпілому ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який в цей час перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 , та видавши себе за невістку потерпілого ОСОБА_21 , повідомила що вона разом із сином потерпілого ОСОБА_22 потрапили у дорожньо-транспортну пригоду в результаті чого необхідні гроші для проведення операції. ОСОБА_23 перебуваючи в довірливому стані, знаходячись постійно на телефонному звязку, де розмовляв з ОСОБА_8 , яка сказала передати грошові кошти чоловіку на ім'я ОСОБА_24 , який в цей час подзвонив у дзвінок квартири, ОСОБА_23 відкривши двері квартири, де на сходинковій клітині стояв раніше невідомий останньому ОСОБА_9 .
ОСОБА_9 представився ОСОБА_24 , другом сина потерпілого, який в дійсності ним не являється, та сказав, що йому необхідно передати грошові кошти. ОСОБА_23 нічого не підозрюючи, передав грошові кошти в сумі 120 Євро та 7 доларів США ОСОБА_9 , який в подальшому вийшов з під'їзду та направився в невідомому напрямку.
За переконанням прокурора, внаслідок дій вказаної злочинної групи потерпілому ОСОБА_20 завдано матеріальний збиток на суму 120 ЕВРО та 7 доларів США, що на момент вчинення, згідно офіційного курсу Національного Банку України складає 3492 гривні 73 копійки.
Таким чином, прокурор вказав, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 України.
Як зазначив прокурор, підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, зокрема:
-Протокол прийняття заяви від ОСОБА_11
-Протокол прийняття заяви від ОСОБА_25
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_11
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_12
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_25
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_22
-Протоколом затримання ОСОБА_9
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_26
-Повідомленням про підозру ОСОБА_9
-Повідомленням про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_9
-Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9
-Протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_9
-Протоколом проведення впізнання по фотографіям ОСОБА_9
-Повідомленням про підозру ОСОБА_4
-Іншими матеріалами справи в їх сукупності.
У органу досудового розслідування, за переконанням прокурора, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочину середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років та кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.
11.12.2019 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
27.12.2019 керівником Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_27 винесено вмотивовану постанову про продовження строку досудового розслідування кримінального розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090010239 від 10.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України до трьох місяців.
29.01.2020 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва винесено ухвалу про продовження строку досудового розслідування.
Прокурор просив врахувати те, що строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 08.02.2020 року, досудове розслідування на цей час не буде завершено, тому прокурор вбачає необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, у зв'язку із наявністю ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний буде:
- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного особливо тяжкого кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається. Вчинення злочину в період іспитового строку;
-ризик знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так перебуваючи на свободі підозрюваний зможе знищити, сховати предмети злочину, одяг в якому він вчиняв злочини, здійснить повідомлення спільникам, які наразі невстановлені, що сильно ускладнить здійснення подальшого досудового розслідування.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку.
- впливати на свідків та інших підозрюваних, з метою зміни останніми показів, шляхом вчинення насильницьких дій відносно них чи їх близьких, або погроз вчинення таких дій.
За переконанням прокурора, вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою .
На думку прокурора зазначені ризики не зменшилися та їх запобігання, можливо лише при продовженні строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував вважаючи, що ризики, зазначені стороною обвинувачення, є надуманими та такими, які не мають реального обґрунтування, просив суд змінити запобіжний його підзахисному на цілодобовий домашній арешт.
ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та повідомив, що переховуватися чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню не збирається.
Заслухавши сторін провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорониз агальносуспільних прав та інтересів.
Згідно з ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є, серед інших, видом заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, яка визначає загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статі 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_4 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України вказані обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Слідчий суддя враховує наведене, а також приймає до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, бере до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може вчинити нове кримінальне правопорушення; переховуватися від органу досудового розслідування; впливати на інших підозрюваних та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, з метою гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, керуючись положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, наявні обґрунтовані та переконливі підстави для визначення йому застави у розмірі, у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, характер вчиненого кримінального правопорушення, можна прийти до вмотивованого висновку, що в разі обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, останній негативно впливатиме на хід досудового слідства у даному провадженні, безпосередньо впливатиме на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, уразі внесення застави, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти і на нього покладаються наступні обов'язки, передбачені частинами п'ятою статті 194 КПК України строком на 2 місяці, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 184, 196, 309, 376 ч. 2 КПК України -
Клопотання задовольнити .
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто строком до 04 квітня 2020 року до 06.44 год., з обранням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 506750 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає звільненню з-під варти і на нього покладаються наступні обов'язки, передбачені частинами п'ятою статті 194 КПК України строком на 2 місяці, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.
У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Київської місцевої прокуратури № 9 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: