Рішення від 13.02.2020 по справі 759/21121/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21121/19

пр. № 2-а/759/47/20

13 лютого 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря Семененко В.С.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Сергієнка Олександра Миколайовича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Інспектора патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Сергієнка Олександра Миколайовича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції та просить визнати дії Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Сергієнка Олександра Миколайовича (2 батальйон, 4 рота) протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1689487 від 31 жовтня 2019 року. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 31.10.2019 відносно неї було складено постанову за те, що керуючи транспортним засобом «Mazda 3», д.н. НОМЕР_1 по проспекту Перемоги в м. Києві, позивач рухалася на дорозі по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушила п. 17.1 ПДР. Позивач вказує на те, що вона ПДР не порушувала так як, прямувала на зустріч зі своїм клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн.Архітектура.Хаб», яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 71 -а, приміщення 424. Відповідно до п. 10.4 ПДР України, завчасно зайняла крайнє положення на проїзній частині із завчасно ввімкнутим правим покажчиком повороту, як це передбачено п. 9.4. ПДР України, мала намір здійснити поворот праворуч на вул. Чистяківську. У зв'язку з чим, вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону. Враховуючи вищевикладене, позивач просила визнати дії відповідача протиправними та скасувати вказану постанову. .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.11.2019 судом по справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.26).

Відповідачу та третій особі було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документами, запропоновано надати письмові заперечення, або письмовий відзив (а.с. 27).

Як вбачається з відміток на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення - відповідач та третя особа ухвалу суду про призначення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні отримали 21.01.2020, однак у встановлений судом строк відзив на позов подано не було (а.с.31-32).

Так само не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 31.10.2019 відносно позивача було винесено постанову відповідно до якої, відповідач 31.10.2019 керуючи транспортним засобом здійснила рух (зупинку) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8, чим порушила п. 17.1 ПДР. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с.9).

Відповідно до листа заступника начальника Управління патрульної поліції у м. Києві від 13.11.2019, в ході розгляду справи та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1689487 від 31 жовтня 2019, відеозйомка на портативні відео реєстратори працівниками патрульної поліції не проводилась (а.с.32).

В обґрунтування вимог позивач посилається на неправомірність винесеної постанови у зв'язку з тим, що вона під час руху перед поворотом праворуч завчасно зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, подавши сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, тому рух було дозволено правилами дорожнього руху України, а саме п. 17.2 ПДР України.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Предметом спору є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №1689487 від 31 жовтня 2019 року.

Відповідно до п. 17.1 ПДР України, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Позивач зазначає, що мала намір здійснити поворот праворуч, а тому у відповідності до п. 17.2 ПДР вона мала право використовувати смугу для маршрутних транспортних засобів.

Згідно п. 17.2 ПДР України, водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Частиною 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Жодних доказів того, що позивач здійснював рух саме по смузі для руху маршрутних транспортних засобів за наявності на ній дорожньої розмітки 1.2 «широкої суцільної смуги» матеріали справи не містять та про такі відповідачем не заявлено.

Згідно з п. 3 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення: може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, що кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині скасування постанови, оскільки відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні зазначеного правопорушення, відзив на адміністративний позов не подавав, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідача протиправними, оскільки позивачем не надано доказів протиправності таких дій.

Крім того, позивач зі скаргою на дії інспектора не зверталася, службова перевірка наявності в діях інспектора ознак протиправної поведінки не проводилася та відповідно до вимог ст. 222 КУпАП інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Сергієнко О.М. має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, безпосередньо за ч. 3 ст.122 КУпАП України, тобто останній діяв в межах своїх повноважень.

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 122, 222, 251, 252, 255, 280, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 1-3, 8, 9, 19, 20, 22, 72, 77, 271, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Сергієнка Олександра Миколайовича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1689487 від 31 жовтня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В. Войтенко

Попередній документ
87608625
Наступний документ
87608627
Інформація про рішення:
№ рішення: 87608626
№ справи: 759/21121/19
Дата рішення: 13.02.2020
Дата публікації: 17.02.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху