печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49465/19-ц
Категорія 36
(ЗАОЧНЕ)
07 лютого 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про стягнення страхового відшкодування,
У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 16 березня 2019 року в м. Києві на вул. Б. Хмельницького, 23 сталася подія, що має ознаки страхового випадку, а саме дорожньо-транспортна пригода між автомобілями марки «Форд» під керуванням позивача ОСОБА_2 та авто марки «Альфа Ромео», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На місці пригода було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Євро протокол). 18 березня 2019 року до ТДВ «СК «Київ Ре» ОСОБА_2 . було подано повідомлення про вчинене ДТП. Позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 23 907,90 грн., проте станом на 14 вересня 2019 року відповідач не здійснив виплату та не надав відповіді на дане звернення. Посилаючись на положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просив відшкодувати йому розмір понесених матеріальних збитків внаслідок ДТП у сумі 25 907,90 грн. Крім того, просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Представник позивача разом з позовною заявою подав до суду клопотання, в якому просив позов задовольнити та розглянути справу без його участі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 16 березня 2019 року в м. Києві на вул. Б. Хмельницького, 23 сталася дорожньо - транспортна пригода, за участі автомобіля марки «Форд» під керуванням позивача ОСОБА_2 та авто марки «Альфа Ромео» під керуванням ОСОБА_1
Учасники ДТП склали повідомлення про ДТП - євро протокол без участі працівників відповідних підрозділів МВС України, керуючись пунктом 2.11 Правил дорожнього руху України та пунктом 33.2 статті 33 Закону та примітки до статті 124 КУпАП, згідно з якого ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненому ДТП.
На день ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ «Київ Ре» що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО 0527406.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 17.5 статті 17 Закону при укладенні договору обов'язкового страхування авто цивільної відповідальності страховик зобов'язаний безоплатно видати страхувальнику бланк повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка (європротокол).
Пунктом 33.2 статті 33 цього Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі, водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Системне тлумачення положень пункту 33.2 статті 33 Закону та пункту 1.7 статті 1 Закону, дає підстави для висновку, що скласти спільне повідомлення про ДТП, за наявності умов, визначених пунктом 33.2 Закону, можуть лише водії транспортних засобів, які є забезпеченими в розумінні пункту 1.7 статі 1 Закону, тобто кожен із яких має поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За положенням пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 35.1 статті 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
05 квітня 2019 року позивач звернувся до ТДВ «СК «Київ РЕ» із заявою про виплату страхового відшкодування, проте відповідач не надав відповіді та не сплатив відшкодування.
Згідно з висновком експертного дослідження від 04 квітня 2019 року № 01-04/04, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Альфа Ромео»» внаслідок ДТП становить 22 057 грн.
За приписами статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Суд вважає, що позивачем доведеними позовні вимоги в частині понесених витрат, внаслідок ДТП, у зв'язку з чим вони підлягають стягненню з відповідача у сумі 25 907,90 грн. з них: 22 057,90 грн. - розмір матеріального збитку, 1200 грн. - складання та розрахунок висновку експертного дослідження, 650 грн. - попередній огляд та розрахунок експертного дослідження, що підтверджені належними доказами.
Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.
У ході розгляду справи зі сторони позивача суду не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди, яка останнім оцінена в сумі 2 000,00 грн.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись , статтями України, статтями 12, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 25 907,90 грн. з них: 22 057, 90 грн. - розмір матеріального збитку, 1200 грн. - складання та розрахунок висновку експертного дослідження, 650 грн. - попередній огляд та розрахунок експертного дослідження.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , код платника податків - НОМЕР_2 , адреса проживання - АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», код ЄРДПОУ 33442139, м. Київ, вул. А.Барбюса, 13-Б.
Повний текст судового рішення складено 14 лютого 2020 року.
Суддя О.Л. Бусик