"14" лютого 2020 р.
м. Київ
справа № 755/2434/20
провадження № 2о/755/337/20
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов до наступного.
Як убачається із змісту заяви, заявник просить встановити факт неправильності запису в акті громадянського стану № 587 від 07 травня 1972 року про народження сина ОСОБА_2 , де в графі батько замість прізвища « ОСОБА_1 » помилково записано « ОСОБА_1 », та заявник просить зобов'язати Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві внести зміни до актового запису цивільного стану № 587 від 07 травня 1972 року, вказавши в графі батько прізвище « ОСОБА_1 » замість прізвища « ОСОБА_1 ».
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Визначення поняття «адміністративна справа» наведено у пункті 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. (ч. 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України)
Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», у кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Так, вивчивши матеріали поданої заяви, враховуючи правила підвідомчості справи, керуючись нормами діючого законодавства України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів, суддя дійшов висновку, що встановлення факту, який є предметом розгляду поданої заявником заяви, визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини між заявником ОСОБА_1 та відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції як суб'єктом владних повноважень, з яким пов'язана необхідність встановлення цього факту, а саме: факту внесення неправильних даних у актовий запис та зобов'язання виправити допущену описку. Відмова відповідного органу у встановленні такого факту та виправлення допущеної цим органом описки може бути оскаржена ОСОБА_1 в позовному провадженні до суду з урахуванням правил підвідомчості спору в порядку адміністративного судочинства України до Окружного адміністративного суду за місцем знаходження суб'єкта владних повноважень.
Крім того, відповідно до положення статті 22 Закону України ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року № 55/18793.
Згідно з п.1.1 зазначених Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 1.7. цих Правил передбачено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Пунктом 1.15. Правил визначено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Отже, з аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що чинним законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які засвідчують особисті дані особи та вносять зміни до актового запису, зокрема, про народження, та визначений порядок оскарження відмови у внесенні таких змін за правилами адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 20, 186, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган