№ 755/17536/19 № 3/755/49/20
"10" лютого 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, працюючої головним редактором, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
До Дніпровського районного суду м. Києва, надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , яка відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 186382, складеного старшим інспектором сектору ювенальної превенції Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві Крупеня О.В., притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Так, як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР № 186382, ОСОБА_1 , 10 жовтня 2019 року, о 10 годині 00 хвилин, у АДРЕСА_1, не виконала рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні останньою з батьком, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явилася, вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що її донька постійно бачиться зі своїм батьком. 09 жовтня 2019 року, вона знаходилася на роботі, а її колишній чоловік почав чекати, доки її мама вийде з донькою на прогулянку і потім, у присутності дитини, почав її ображати, називаючи жахливими словами, а в дочки від цього відбулася істерика. Він викручував дитині руки і остання кричала про допомогу, а потім, із самого ранку, 10 жовтня 2019 року ОСОБА_3 знову прийшов. Пояснила, що у дитини, у зв'язку з подією, яка мала місце напередодні, а саме - 09 жовтня 2019 року, була психологічна травма та її у подальшому прийшлося записати до психолога, тобто, вона не ухилялася від виконання рішення органу опіки, але пояснювала своєму колишньому чоловікові, що дитина не відійшла від вчорашньої події, не хоче виходити назустріч і щоб не травмувати дитину, прохала його, щоб він прийшов пізніше, оскільки дитина налякана. Зазначила, що при зустрічі з дитиною, колишній чоловік викликає поліцію та робить витяг з реєстру дзвінків, що вона, начебто, неналежним чином виконує свої обов'язки, ображає її, зазначаючи, що вона взагалі не має право на особисте життя, поки дитині не виповниться 16 років. Так, 10 жовтня 2019 року, це був день побачення її колишнього чоловіка - ОСОБА_3 з дитиною, до неї прийшов останній та почав вимагати, що вона віддала йому дитину, яка ще не могла відійти від подій, які мали місце напередодні. Донька , якій три з половиною роки, почала плакати та не хотіла виходити. Донька постійно бачить свого батька, вони разом гуляють, оскільки донька не хоче залишатися з ним на самоті, але останнім часом, вони можуть гуляти й удвох. Зокрема, зауважила, що її колишній чоловік дуже часто приходить до дитини з різким запахом перегару, висліджує її та переслідує, при тому, що вони вже розлучені. Її колишній чоловік, до їх розлучення, не працював, сидів вдома, часто приходив у стані алкогольного сп'яніння. На її думку, її колишній чоловік, ОСОБА_3 , ніколи не ставить свою дитину на перше місце, а йому головне, це контролювати її.
Захисник ОСОБА_1 - Микитишин О.М., у судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв'язку з чим, подала клопотання, мотивуючи, тим, що старшим інспектором СЮП Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві капітаном Крупеньою О.В. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 184 КУпАП. Згідно з протоколом, було встановлено, що 10.10.2019 року о 10 годині 00 хвилин, по бульвару Шамо, 7, в м. Києві, ОСОБА_1 не виконувала рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини та її спілкуванні з батьком - ОСОБА_3 . Також, до матеріалів справи, за фактом вчинення адміністративного правопорушення, долучено рапорти Дніпровського управління поліції м. Києва від 10.10.2019 року, 15.10.2019 року та 17.10.2019 року, які відображають фіксацію звернення ОСОБА_3 з приводу невиконання його колишньою дружиною - ОСОБА_1 рішення органу опіки і піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини та її спілкування з батьком, а саме: щодо їх спільної дитини - ОСОБА_5 . 23,04.2016 р.н.
Так, рішенням Дніпровського районного суду м. Києві від 24.06.2019 року у справі № 755/3494/19 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу, їх спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за усною спільною домовленістю батьків, на сьогоднішні день проживає з матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Для врегулювання питання щодо способу участі у вихованні та житті спільної дитини, ОСОБА_3 звернувся до органу опіки та піклування з проханням встановити графік побачень з дитиною. 18 липня 2019 року, за № 610, Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією було винесено Розпорядження про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дитини, згідно якого було встановлено: визначити участь батька ОСОБА_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у формі спілкування з малолітньою донькою щовівторка та щочетверга з 09:00 години до 12:00 години, першої та третьої суботи місяця з 18 години 30 хвилин до 20 години 30 хвилин, другої та четвертої неділі місяця з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин.
ОСОБА_1 за весь період з дати винесення вищезгаданого Розпорядження про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дитини, не вчиняла перешкод у побаченнях доньки з її батьком, адже обізнана про рівність прав кожного з батьків в участі у житті та вихованні спільної дитини і не хотіла б позбавляти права та можливості своє доньки у побаченням і спілкуванні з її рідним батьком, за виключенням випадків, коли таке спілкування могло привести до негативних наслідків та психологічних розладів у дитини. Причиною розірвання шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 став спосіб його життя, який був пов'язаний із вживанням алкоголю, систематичною відсутністю вдома і регулярними чварами в родині після його, так званого, нічного відпочинку з наслідками алкогольного сп'яніння для організму, свідком яких була малолітня дитина. Після розірвання шлюбу, ОСОБА_3 не змінив свого способу життя, окрім одного, переїхав жити до своїх батьків, однак, він може собі дозволити в присутності дитини використовувати у своєму спілкуванні ненормативну лексику, прийти на побачення з дитиною після чергового вечірнього відпочинку з друзями та алкоголем і, при цьому, у своїх діях не вбачає ніякої аморальності.
09 жовтня 2019 року, бабуся малолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , прогулюючись вулицею, зустріли батька дитини - ОСОБА_3 , який намагався забрати дитину від бабусі. Не розраховуючи свою фізичну силу, тягнув та смикав дитину за руку в різні сторони, розмовляв на підвищеному тоні з бабусею доньки, довівши дитину до повної істерики, а в сторону бабусі, застосовував ненормативну лексику та різноманітні погрози. Це сталою причиною її, як захисника, звернення до працівників поліції, де було зареєстровано її заяву та опрацьовано, відповідно до закону, за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Як наслідок, відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.10.2019 року та 24.10.2019 року його було передано до Дніпровського районного суду м. Києва. Постановою Дніпровським районним судом м. Києва від 25 жовтня 2019 року було повернуто матеріали справи про адміністративне правопорушення до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві для забезпечення явки ОСОБА_3 у судове засідання, так як він був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, не забезпечив свою явку. Таким чином, ОСОБА_3 свідомо не приходив до суду, стверджуючи, що ніякої відповідальності не буде нести за вчинені дії. Однак, саме після цієї неприємної ситуації, в якій дитина була змушена приймати участь, її мати - ОСОБА_1 , діючи виключно в інтересах дитини та з метою заспокоїти її, звернулась до батька дитини з проханням деякий час не бачитись із донькою, доки вона прийде до тями. Натомість, ОСОБА_3 , принципово, наступного дня після цього інциденту, а це був день побачень, визначений Розпорядженням про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дитини, прийшов до матері дитини і вимагав видати йому дитину, а те, як дитина себе почуває, його взагалі не хвилювало. У той день, дитина розплакалась і не хотіла йти з батьком, адже події попереднього дня ще були свіжими в її пам'яті. Наслідок такого побачення було перше звернення ОСОБА_3 до працівників поліції. 15.10.2019 року та 17.10.2019 року повторилися ті самі події, при цьому, ОСОБА_3 у присутності дитини дозволяв собі ображати її матір і принижувати різними словами. На даний час, ОСОБА_1 не створює жодних перешкод у побаченні батька з донькою, адже пройшов час, який розмив у пам'яті дитини той неприємний епізод з її життя. Вважає, що у діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 184 КУпАП, адже вона діяла виключно в інтересах дитини, а основна мета винесення Розпорядження про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дитини від 18.07.2019 року № 610 - це захист прав та інтересів дитини. Зокрема, просила долучити до матеріалів справи диск з відеозаписом подій, які відбулися 09.10.2019 року та пояснила, що на відеозаписі вбачаються причини того, чому ОСОБА_1 10.10.2019 року не віддала дитину на побачення з її колишнім чоловіком. На відеозаписі від 09.10.2019 року, вбачається, що ОСОБА_3 забирає у бабусі дитину, з якою вони прогулювалися у той день, та направляється у невідомому напрямку. При цьому, ОСОБА_3 розмовляє у підвищеному тоні з бабусею дитини, застосовує у присутності дитини ненормативну лексику та погрожує і зовсім не звертає уваги на емоційний стан доньки, яка плаче та просить батька її відпустити до бабусі і, при цьому, кличе на допомогу.
У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що 09.10.2019 року він зустрів свою тещу з донькою біля будинку і вони разом пройшли до третього будинку. У той день у нього була нормальна, звичайна поведінка і це не був день його побачення з дитиною, однак, коли він зустрів доньку, то вона попросила його, щоб він погодував з нею голубів. У цей момент, теща вихопила з його рук дитину та почала її трусити, а він почав дитину заспокоювати, оскільки вона плакала. Він тримав дитину, а теща хапала за руки, тому, він не відпускав дитину, оскільки боявся, що вона впаде на асфальт та вдариться. Теща написала на нього заяву до поліції. Зазначив, що щодо того, що він прийшов до доньки у стані алкогольного сп'яніння, то це є неправдою, а випадків, коли він би приходив до дитини на підпитку, не було. Крім того, пояснив, що він офіційно сплачує аліменти, бере на себе всі поточні витрати, ініціатором конфліктів є його колишня дружина, а щодо обставини, що відносно нього було складено протокол за ст. 173-2 КУпАП, то, відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва, матеріали відносно нього закрито.
Зокрема, у судовому засіданні, за участю ОСОБА_1 , захисника Микитишин О.М. та ОСОБА_3, було переглянуто відеозапис з подіями, що мали місце 09.10.2019 року, який був наданий для долучення до матеріалів справи захисником Микитишин О.М.
Заслухавши та вивчивши пояснення ОСОБА_1 , захисника Микитишин О.М. та ОСОБА_3, дослідивши матеріали й докази в їх сукупності, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ за ч. 1-3, 7 ст. 184 КУпАП, а протоколи про вчинення правопорушень, передбачених ч. 5, 6 ст. 184 КУпАП, уповноважені складати посадові особи органів опіки та піклування.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Зокрема, ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, інспектор з ювенальної превенції не віднесений законом до числа органів або осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 184 КУпАП, а тому старший інспектор сектору ювенальної превенції Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві, складаючи зазначений протокол, вийшов за межі вказаних норм законодавства.
Отже, вказаний вище протокол не є допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, а тому не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Зокрема, не вбачається і те що ОСОБА_1 умисно не виконала рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні останньою з батьком.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, ч. 5 ст. 184, 245, 247, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 184 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: