Справа № 755/1003/20
3/755/1036/20
"13" лютого 2020 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Совєтська, Російської Федерації, громадянина України, непрацюючого, має інвалідність ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України,-
ОСОБА_1 , 19 жовтня 2019 року, приблизно о 20 годині 28 хвилин, будучи пішоходом, перед виходом на проїзну частину Броварського проспекту, станція метро Лівобережна, у місті Києві, не впевнився у безпеці для себе та інших учасників дорожнього руху, здійснив перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, внаслідок чого транспортний засіб «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив на нього наїзд, чим заподіяв транспортному засобу технічні пошкодження та завдав матеріальної шкоди.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.4.7, 4.14 «а» Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорти, копії - паспортів, довідки до акту, фотознімку, матеріали ЄО 76414 від 19.10.2019 року, приходить до наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 124 КпАП України, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно п.4.7 Правил дорожнього руху України, пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Також п.4.14 «а» Правил дорожнього руху України, передбачено, що пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.
Із письмових пояснень водія транспортного засобу «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачається, що він рухався Броварським проспектом, зі швидкістю 50 км/год., а біля станції метро «Лівобережна» на проїзну частину, у непередбаченому для переходу місці, вибіг пішохід, він різко загальмував, однак уникнути наїзду не зміг.
Враховуючи вищевикладене, суд, відповідно до ст.252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях пішохода ОСОБА_1, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Відповідно до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 23 КпАП України передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст.38 КпАП України, адміністративне стягнення може буди накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Пункт 7 ч.1 ст.247 КпАП України передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративний матеріал до суду надійшов 21.01.2020 року, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, подія була вчинена 19.10.2019 року, тобто на день ухвалення постанови минуло три місяці.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст. 33, 38, 247 ч.1 п. 7, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Провадження в справі закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: