Справа № 755/52/20
іменем України
"13" лютого 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
заявник звернулася до суду із заявою за участю заінтересованої особи Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Ухвалою суду від 10 січня 2020 року заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж п'ять днів з дня отримання заявником ухвали.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з вимогами ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " № 5 від 31 березня 1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, визначеним спеціальною нормою. Якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявнику строк для виправлення недоліків.
Таким чином, заявником подано заяву, яка не відповідає ч. 3 ст. 175 ЦПК України, згідно якої заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом, та ст. 318 ЦПК України, тобто у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено причини неможливості встановлення даного факту.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Четвертої Севастопольської державної нотаріальної контори Обуховою Т.М. 01 вересня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1599.
В обгрунтування вимог заявником вказано про помилкове зазначення її ім"я в свідоцтві про право на спадщину за законом та неможливість виправити помилку.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Четверта Севастопольська державна нотаріальна контора не перебуває в стані припинення.
Тому з урахуванням викладеного заявнику необхідно зазначити, чим підтверджується неможливість встановлення даного факту та помилкове зазначення її ім"я в свідоцтві про право на спадщину за законом.
Крім того, згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Четвертої Севастопольської державної нотаріальної контори є Міністерство юстиції України.
Згідно ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Однак в якості заінтересованої особи заявником залучено до участі у справі Головне територіальне управління юстиції у місті Києві.
Тому заявнику необхідно зазначити причини залучення до участі у справі Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Крім того, заявнику необхідно зазначити в якості заінтересованих осіб Четверту Севастопольську державну нотаріальну контору та Міністерство юстиції України.
Копію ухвали суду від 20 січня 2020 року представником заявника було отримано 10 січня 2020 року, про що свідчить письмова розписка.
Однак, станом на 13 лютого 2020 року заявник не усунув недоліки, що викладені в ухвалі суду від 10 січня 2020 року.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, вважати такою, що не подана та повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна