Справа №:755/16506/18
Провадження №: 1-в/755/104/20
"04" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
секретаря ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 про зміну обов'язків покладених у відповідності до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року,
за участю учасників провадження
прокурора ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
встановив
Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про зміну обов'язків покладених у відповідності до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року, а саме обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В судовому засіданні прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у мотивувальній частині клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року особу в інтересах якої подано клопотання визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та із застосуванням ст. 75 вказаного Кодексу звільнено від відбування цього покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням зобов'язань з числа передбачених ст. 76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, який складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, ч. 1 ст. 539 КПК України регламентовано, що питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Також, слід відмітити, що відповідно до ч.4 ст.164 КВК України у разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов'язок (обов'язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов'язків.
У матеріалах клопотання відсутні, а суду не надані будь-які об'єктивні дані, які вказують на наявність таких підстав для зміни обов'язків у даному випадку. Зокрема, суду надані відомості про виїзд засудженого без погодження з уповноваженим органом з питань пробації за межі України до Угорщини, де він на даний час працює, але вказана обставина не обґрунтовує необхідності зміни покладеного на ОСОБА_1 обов'язку через неможливість його виконання.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-
постановив
У задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 про зміну обов'язків покладених у відповідності до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: