Справа № 755/17004/18
"06" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Бурлака Д.О.
за участі
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач звернулася до суду з позовом до Київської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Свої вимоги мотивувала тим, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько позивача, після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 - брат позивача. 20 вересня 2018 року позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_4 . 20 вересня 2018 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку, передбаченого для прийняття спадщини. У зв'язку з чим просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
26 березня 2019 року ухвалою суду витребувано у Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори (03148, вул. Гната Юри, 9, м. Київ) належним чином завірені матеріали спадкової справи № 1174/18, відкритої після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16 травня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
06 лютого 2020 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Дала пояснення аналогічні викладеним у позові. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_2 .
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та просить прийняти рішення згідно норм чинного законодавства.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_6 .
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях щодо позову, які долучено до матеріалів справи.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_5 перебував у шлюбі з третьою особою ОСОБА_3 . Позивач знаходилась у пригніченому стані після смерті батька.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що брат позивача говорив, що його дружина не буде претендувати на спадщину. Квартира залишиться дітям сестри.
Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 дали аналогічні пояснення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 17 грудня 1998 року квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 11, 12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько позивача (а.с. 17, 18), після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 - брат позивача (а.с. 13-14,15)
20 вересня 2018 року позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_4 (а.с. 89).
20 вересня 2018 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку, передбаченого для прийняття спадщини (а.с. 96).
Позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що після смерті батька тривалий час перебувала у пригніченому стані та у зв'язку з хворобою матері була змушена доглядати останню аж до її смерті в 2012 році.
На підтвердження позовних вимог позивач надала суду виписку з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого ОСОБА_11 - матері позивача від 06 серпня 2002 року з діагнозом: подвертельний перелом правої стегнової кістки (а.с. 4), свідоцтво про смерть ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16), виписку з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого ОСОБА_11 від 15 жовтня 2009 року (а.с. 126), виписку із історії хвороби № 1697 від 26 жовтня 2009 року (а.с. 127), виписний епікриз № 989 від 149 січня 2012 року ОСОБА_11 (а.с. 128), виписку № 18/4484 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_11 від 02 квітня 2018 року (а.с. 130).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Представник відповідача скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого просить прийняти рішення згідно норм чинного законодавства.
Третя особа скористалася свої правом подачі письмових пояснень щодо позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнала повністю та просить відмовити у їх задоволенні. Додатково зазначила, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що вона за станом здоров'я не мала можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Крім того, позивач в 2002 році працювала в Державному підприємстві «Київський державний завод «Буревісник» та регулярно відвідувала місце роботи.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як збоку батька, так і збоку матері (ст. 1262 ЦК України).
Відповідно до ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви для прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Цим же пунктом передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частинами першою, третьою статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За змістом частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.
Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.
Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.
Статтею 549 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Частиною першою ст. 550 ЦК Української РСР 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Цей строк може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Відповідно до пунктів 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» заяви про продовження строку на прийняття спадщини розглядаються за правилами позовного провадження. Передбачений ст.549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. При продовженні зазначеного строку суд одночасно вирішує питання про визнання за позивачем права на належне йому майно.
Судом встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до введення в дію ЦК України 2004 року, а тому суд з урахуванням положень частин четвертої, п'ятої Прикінцевих та перехідних положень, приходить висновку про застосування до цих правовідносин норм ЦК Української РСР 1963 року.
Оскільки нормами Цивільного кодексу 1963 року не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, тому суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 1217, 1262, 1266, 1272 ЦК України, ст.ст. 549, 550 ЦК УРСР, п.24 постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 лютого 2020 року.
Суддя Н.Є.Арапіна