11 лютого 2020 року
Київ
справа №824/544/19-а
адміністративне провадження №К/9901/35007/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Шипуліна Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 03 грудня 2019 року у справі № 824/544/19-а за позовом ОСОБА_1 до Чернівецькій митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень, а саме картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408010/2019/0063 від 06 травня 2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA40800/2019/000005/2,-
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408010/2019/0063 від 06 травня 2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA40800/2019/000005/2.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2019/000005/2 від 06 травня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408010/2019/0063 від 06 травня 2019 року.
10 грудня 2019 року Чернівецька митниця ДФС (згідно з штампом на поштовому конверті) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 03 грудня 2019 року у справі № 824/544/19-а.
12 грудня 2019 року Чернівецька митниця ДФС (згідно з штампом на поштовому конверті) направила до Верховного Суду платіжне доручення № 1298 від 03 грудня 2019 року в розмірі 1536,00 грн щодо сплати судового збору у справі № 824/544/19-а разом з клопотання про заміну відповідача з Чернівецької митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39465937) на Буковинську митницю Державної митної служби (код ЄДРПОУ 43332555), з наступними обґрунтуванням.
У зв'язку з внесенням 06 листопада 2019 року запису № 10381020000012402 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи Буковинської митниці Державної митної служби та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби», Листа Державної фіскальної служби України від 10 грудня 2019 року № 32076/7/99-99-10-03-17 про передачу справ правонаступникам та переданням митниці повноважень і функцій Чернівецької митниці ДФС.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2019 року вищенаведену касаційну скаргу Чернівецької митниці ДФС було залишено без руху у зв'язку з неповною сплатою судового збору у справі № 824/544/19-а та відсутністю відповідного розрахунку коригування митної вартості.
Ухвалу Верховного Суду від 28 грудня 2019 року було отримано митницею 14 січня 2020 року.
21 січня 2020 року Чернівецька митниця ДФС направила до Верховного Суду відповідні платіжні доручення про сплату судового збору у справі № 824/544/19-а, а саме платіжне доручення № 22 від 15 січня 2020 року в розмірі 1716,00 грн та платіжне доручення № 21 від 15 січня 2020 року у розмірі 2306,00 грн.
Окрім того, митним органом було зроблено та надано до суду розрахунок коригування митної вартості, зокрема зазначено суму в розмірі 85795,00 грн, яка є різницею у коригуванні митної вартості між заявленою сумою позивачем при декларуванні транспортного засобу та відповідно відкоригованої суми органом владних повноважень.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви (травень 2019 року) до суду першої інстанції (одна вимога майнового характеру та одна вимога не майнового характеру), ставка судового збору для позовної вимоги майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Та для позовної вимоги не майнового характеру ставка судового збору складає 0.4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимоги майнового характеру (визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості) та не майнового характеру (скасування картки відмови).
При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги, щодо вимоги майнового характеру суд виходить з такої формули: 200% х (ціна позову х 1%), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених митним органом та позивачем.
Виходячи з матеріалів справи ціна позову складає 85795,00 грн.
Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги в частині майнових позовних вимог складає 1715,90 грн (857,95 грн x 200%), а в частині не майнових вимог складає грн 1536,00 (768,40,00 грн x 200%).
Загальна сума необхідного судового збору для подання касаційної скарги у справі № 824/544/19-а становить 3251,90 грн.
Органом владних повноважень сплачено кошти за подання касаційної скарги у вищенаведеній справі у загальній сумі 5558,00 грн.
Окремо, суд зазначає, що переплата судового збору становить 2306,00 грн, яку можна буде повернути за відповідною заявою податкового органу.
Отже, Верховний Суд приходить до висновку щодо правильності сплаченого судового збору митним органом за подання касаційної скаргу у справі № 824/544/19-а.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання Чернівецької митниці ДФС про заміну сторони у справі № 824/544/19-а з Черновецької митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39465937) на її правонаступника Буковинську митницю Державної митної служби (код ЄДРПОУ 43332555).
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України до справ незначної складності також відносяться інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 824/544/19-а є визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408010/2019/0063 від 06 травня 2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA40800/2019/000005/2 (з сумою відкоригованої різниці між поданої декларацією позивача та відповідним рішенням митного органу в розмірі 85795,00 грн).
Отже судами першої та апеляційної інстанції правильно віднесено справу до справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже законодавець визначає випадки за наявності яких можливо переглянути справу в касаційній інстанції незначної складності.
Скаржник у вищенаведеній касаційній скарзі наводить підстави щодо застосування підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в обґрунтування якого посилається на відповідні постанови Верховного Суду, а саме: від 18 червня 2019 року у справі № 815/4072/15, від 02 квітня 2019 року № 815/4150/14, від 26 лютого 2019 року у справі № 804/1982/16.
Окремо скаржник наголошує, що у вищенаведених постановах Верховного Суду зазначено, що у зв'язку з виявленими розбіжностями у наданих декларантом документах та документальним не підтвердженням зазначених відомостей у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену декларантом, у зв'язку із чим для визначення митної вартості був правомірно застосований іншій, передбачений митним законодавством метод.
Проте, Верховний Суд зазначає, що в перелічених судових рішеннях не йдеться про подібність правовідносин, а вони визначаються обставинами кожної окремої справи.
Окрім того, поняття «питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики» належить до категорії оцінних, тобто зміст якого не містить чітко визначеного, завершеного комплексу ознак. Це зумовлює необхідність встановлення його конкретного змісту в кожному окремому індивідуально визначеному випадку за розсудом відповідного суб'єкта правозастосування.
Таким чином, з'ясування відповідного критерію «мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики» питань права, які порушуються в касаційній скарзі, належить до сфери суб'єктивної оцінки (розсуду) складу суду, який вирішує питання відкриття касаційного провадження.
Очевидно, що застосувавши у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України такий критерій допустимості касаційного оскарження, як «питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики», законодавець переслідував мету визначити предметом касаційного перегляду тільки такі малозначні справи, авторитетне вирішення яких судом касаційної інстанції має вихідне, базове значення для розвитку усієї правозахисної практики адміністративних судів в Україні щодо захисту порушених прав і свобод особи, прав та законних інтересів юридичних осіб, передусім, найбільш значних, важливих, основоположних з них, за обставин відсутності зазначеної єдиної, уніфікованої у відповідній категорії справ встановленої судової практики.
Таким чином, у суду відсутні підстави для застосування підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства до касаційної скарги Чернівецької митниці ДФС на який вона посилається.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Замінити відповідача у справі № 824/544/19-а, а саме Чернівецьку митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39465937) її правонаступником - Буковинською митницею Державної митної служби (код ЄДРПОУ 43332555).
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернівецької митниці ДФС на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 03 грудня 2019 року у справі № 824/544/19-а.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписВ.П. Юрченко
підписТ.М. Шипуліна