Справа № 568/567/19
номер провадження 1-кс/558/18/20
Іменем України
13 лютого 2020 року смт. Демидівка
Слідчий суддя Демидівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Демидівського районного суду Рівненської області, в порядку передбаченому ст. 34 КПК України, надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого (начальника) Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні слідчим відомостей за її заявою від 18 березня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 28, 191, 364, 366, 367 КК України.
У поданій до суду скарзі ОСОБА_3 зазначає про те, що 18 березня 2019 року на електронну адресу Прокуратури Рівненської області нею направлено повідомлення про вчинення екс-прокурорами Радивилівської районної прокуратури ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28, 191, 364, 366, 367 КК України.
1 квітня 2019 року нею було отримано повідомлення № 04/2/2-0183-08 заступника прокурора області старшого радника юстиції ОСОБА_7 про направлення за належністю її звернення для організації розгляду та за наявності підстав, вирішення в порядку ст. 214 КПК України, керівнику Дубенської місцевої прокуратури раднику юстиції ОСОБА_8
3 квітня 2019 року нею було отримано повідомлення керівника Дубенської місцевої прокуратури № 34/2-01-15 від 3 квітня 2019 року про направлення за належністю для перевірки доводів заявника ОСОБА_3 , в тому числі, шляхом внесення відомостей до ЄРДР, начальнику Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області підполковнику поліції ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 вважає, що при розгляді повідомлення від 18 березня 2019 року про вчинення кримінальних правопорушень, начальником Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області підполковником поліції ОСОБА_4 не було вжито належних заходів до його розгляду. Слідчим не було внесено відомості до ЄРДР за її повідомленням.
З вказаних підстав у скарзі ОСОБА_3 просила зобов'язати слідчого (начальника Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 ) внести відомості до ЄРДР за її повідомленням від 18 березня 2019 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
На розгляд скарги ОСОБА_3 не з'явилася, у скарзі просила розгляд скарги провести без її участі. Крім того, 12 лютого 2020 року від ОСОБА_3 до суду надійшла заява в якій вона просила розгляд скарги провести без її участі та зазначала про те, що вимоги скарги підтримує (а.п. 4, 36).
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Ч. 1 ст. 26 КПК України визначає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Оскільки до суду ОСОБА_3 подала заяву в якій просила скаргу розглянути без її участі та у такій заяві висловила свою думку щодо вимог скарги, слідчий суддя з урахуванням положень ч. 1 ст. 26 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, приходить до висновку про розгляд скарги без участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.
Начальник СВ Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 на розгляд скарги не з'явився. У своїй заяві від 3 лютого 2020 року просив розгляд скарги ОСОБА_3 провести без його участі.
Відсутність начальника СВ Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 не є перешкодою для розгляду скарги відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України.
Вивчивши зміст скарги ОСОБА_3 та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у визначений КПК України строк, є видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Статтею 214 КПК України закріплено обов'язок слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки ч. 1 ст. 214 КПК України передбачає надходження заяви (повідомлення) саме про кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування не передбачено можливості збору даних, що можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення (окрім проведення огляду місця події у невідкладених випадках), то подана заява, повідомлення мають містити достатні відомості про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
В той же час, вказана норма не містить заборони невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, якщо зроблені заява, повідомлення не містять достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення певного кримінального правопорушення.
Підтвердженням вказаного висновку є сам факт існування інституту оскарження такої бездіяльності як невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку глави 26 КПК України, норми якого не передбачають прийняття слідчим суддею безальтернативного рішення щодо задоволення скарги такого виду, а відповідно до положень ст. 307 КПК України передбачають можливість прийняття рішення, серед інших, і про відмову у задоволенні скарги.
Крім цього, прийняття та реєстрація заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та внесення відповідних відомостей до ЄРДР не є тотожними поняттями.
Перше - прийняття та реєстрація заяви чи повідомлення, передбачає отримання та фіксування надходження відповідного звернення до відповідного органу, а друге - внесення відомостей до ЄРДР, передбачає прийняття процесуального рішення про наявність у повідомленні обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та початок його розслідування.
До того ж, такі дії можуть вчинятись різними суб'єктами. Якщо прийняття та реєстрація заяви чи повідомлення можуть здійснюватись слідчим, прокурором або іншою службовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень, то внесення відомостей до ЄРДР може бути здійснено лише слідчим або прокурором.
Дві перших стадії завжди передують третій, однак не завжди мають нею завершуватись.
Обов'язку слідчого або прокурора щодо внесення заяви (повідомлення) до ЄРДР кореспондується обов'язок суб'єкта звернення викласти обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 року №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз положень ч. 5 ст. 214 КПК України, яка зазначає зміст відомостей, що вносяться до ЄРДР, дає можливість дійти висновку про те, що особа, яка звернулась з відповідною заявою, зобов'язана викласти в ній обставини таким чином, щоб орган, до якого надійшла така заява, мав можливість переконатись в тому, що кримінальне правопорушення дійсно було вчинено і вчинено саме кримінальне правопорушення, а не лише таке існує в уяві особи, яка звернулась з повідомленням, або його вчинення нею лише припускається.
У поданій до суду скарзі з вимогами внести відомості до ЄРДР ОСОБА_3 просила зобов'язати слідчого (начальника Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 ) внести відомості до ЄРДР за її заявою (повідомленням) про злочин від 18 березня 2019 року.
Згідно такого повідомлення про злочин від 18 березня 2019 року ОСОБА_3 просила внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування відносно вчинення екс-прокурорами Радивилівської районної прокуратури ОСОБА_10 та ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28, 364, 366, 367 КК України. Заяву про вчинення злочину від 18 березня 2019 року ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 19 січня 1996 року до Прокуратури Рівненської області та до прокурора Радивилівського району ОСОБА_5 надійшла заява про вчинення злочину директором Радивилівської друкарні ОСОБА_11 , а саме: розкрадання майна комунальної власності. 13 лютого 1996 року від начальника відділу загального нагляду Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_12 отримано повідомлення, що її заява переадресована Прокурору Радивилівського району молодшому раднику юстиції ОСОБА_5 для перевірки всіх фактів, викладених у заяві, та в разі виявлення порушень вжити заходи реагування. 16 лютого 1996 року за №4-Л від прокурора Радивилівського району ОСОБА_5 отримано повідомлення про те, що на підприємстві проводиться ревізія, тому про результати розгляду буде повідомлено пізніше. 13 березня 1996 року за №23б від прокурора Радивилівського району молодшого радника юстиції ОСОБА_5 отримано повідомлення про те, що на підприємстві проводиться ревізія, тому зробити остаточно висновки не можливо. Після закінчення ревізії по заяві буде прийнято рішення про яке буде додатково повідомлено.
26 березня 1996 року від помічника прокурора Радивилівського району ОСОБА_6 нею отримано повістку. На допиті помічник прокурора ОСОБА_6 вимагала, щоб вона оплатила на рахунок підприємства борг 17384,00 крб., оскільки вона начебто є боржником перед друкарнею на підставі висновку ревізії, яка проводилась в березні 1996 року. 1 квітня 1996 року її було повторно викликано помічником прокурора, яка вимагала надати документ про сплату боргу та повідомила, що відносно неї порушено кримінальну справу. 18 квітня 1996 року Радивилівським районним судом прийнято рішення про стягнення з неї, ОСОБА_3 , як боржника, на користь Радивилівської районної друкарні 17384,00 крб. та державне мито в розмірі 869,00 крб. Того ж дня, 18 квітня 1996 року, із позовної заяви прокурора Радивилівського району молодшого радника юстиції ОСОБА_5 їй стало відомо, що з січня 1996 року до 18 квітня 1996 року ревізія на підприємстві не проводилась. Тому, на думку заявниці, в діяннях посадових осіб Радивилівської районної прокуратури ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та можливих спільників з міліції, наявні склади злочинів, передбачених ст.ст. 28, 364, 366, 367 КК України.
Із заяви ОСОБА_3 від 18 березня 2019 року вбачається, що такі дії, на її думку, містять склад злочинів, передбачених ст.ст. 28, 364, 366, 367 КК України.
Будь-яких інших обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 не повідомляла.
Обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, у заяві заявником не наведено.
Положення ст. 214 КПК України, зобов'язують слідчого, прокурора після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до ЄРДР та розпочати розслідування заяви або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Виходячи з правил ст. 214 КПК України, слідчий чи прокурор, чи інша службова особа, після надходження заяви про вчинене кримінальне правопорушення, за наявності для цього достатніх підстав, самостійно приймає рішення про внесення заяви до ЄРДР - отже скаржник має право оскаржувати дії певної особи, яка уповноважена приймати рішення про внесення заяви до ЄРДР.
ОСОБА_3 звернулася з заявою в порядку ст. 214 КПК України до Прокуратури Рівненської області.
Заява ОСОБА_3 надіслана за належністю до Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області.
Стаття 28 КК України визначає вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
Диспозиція частин ст. 364 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а також, якщо воно спричинило тяжкі наслідки .
Ст. 366 КК України передбачає відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів , а також ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки .
Відповідно до ст. 367 КК України, відповідальність за вказаною статтею настає за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Однак, у скарзі та в своєму повідомленні від 18 березня 2019 року ОСОБА_3 не наводить будь-яких відомостей про вчинення певними особами таких злочинів як, передбачені ст.ст. 28, 364, 366, 367 КК України.
В поданій до Прокуратури Рівненської області заяві наведено лише певну інформацію, в якій не зазначено конкретні обставини про дії особи чи осіб, які, на переконання заявниці, є злочинними.
На розгляд скарги ОСОБА_3 не з'явилась, пояснень по суті скарги не надала та не довела обґрунтованості своїх вимог, що позбавляє слідчого суддю можливості повного та об'єктивного з'ясування вимог ОСОБА_3 , встановлення їх обґрунтованості.
Крім того, згідно наданого до суду повідомлення від 24 квітня 2019 року, яке було адресоване ОСОБА_3 . Радивилівським ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, зазначено, що звернення ОСОБА_3 було зареєстроване в журналі єдиного обліку Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області за № 753 від 9 квітня 2019 року та розглянуте згідно Закону України «Про звернення громадян». У такому повідомленні зазначено, що опитати ОСОБА_3 з приводу її повідомлення не представилося можливим, оскільки вона відмовилася надавати усні чи письмові пояснення.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наведених заявником чи виявлених з іншого джерела.
Реєстрації відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають лише заяви та повідомлення, які містять відомості про кримінальні правопорушення.
Будь-яких відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28, 364, 366, 367 КК України, заявницею у повідомленні про вчинення злочину, а також у скарзі не наведено.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість вимог скарги, не доведення таких вимог заявником та про відсутність підстав для задоволення скарги.
Враховуючи вищезазначені обставини та правові норми, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України,-
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .