Справа №: 653/4054/19
Провадження № 2/653/81/20
іменем України
10 лютого 2020 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Волвенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про день час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.
Ухвалою від 21 листопада 2019 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання на 13 січня 2020 року.
13 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 до підготовчого судового засідання не з'явилася. Конверт з повісткою направлений на адресу позивача, яка зазначена у позові, повернувся до суду, оскільки позивач за вказаною адресою не проживає.
10 лютого 2020 року позивач повторно до підготовчого судового засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Конверт з повісткою направлений на адресу позивача, яка зазначена у позові, повернувся до суду, оскільки позивач за вказаною адресою не проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач була належним чином повідомлена, про день, час та місце розгляду справи, однак повторно без поважних причин не з'явилася до судового засідання.
Надаючи оцінку вищевикладеним фактам, суд виходить з наступного.
Згідно до п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 223 ЦПК України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору (Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, справа № 9901/949/18).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства, встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Закріплене п. 1 ст.6 Конвенції право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені вчиняти дії, необхідні для захисту проти вимог позивача. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Пунктом 2 частини 2 статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України»).
Таким чином, оскільки повістки направлені позивачу, відповідно до положень ЦПК України вважаються доставленими, а позивач відповідно повідомленою про день, час та місце розгляду справи, з огляду на поведінку позивача, а саме: її неявки до судових засідань, відсутність будь-яких заяв з приводу розгляду справи, яка свідчить про її небажання брати участь у справі, враховуючи наявність умов, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 223, 257, 258, 352-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), зацікавлена особа Служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд херсонської області.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова