ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
10 лютого 2020 року Справа № 923/1381/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича про визнання таким, що не підлягає виканню наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014р., у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,
до Фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича, АДРЕСА_1 Херсонської області,
про стягнення 21014,94 грн.
За участю представників сторін :
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.12.2013р. у справі № 923/1381/13 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 8000 грн. на повернення кредитних коштів, 7766 грн. 35 коп. боргу за відсотками за користування кредитними коштами, 3664 грн. 59 коп. пені, 1584 грн. боргу за комісією, 1720 грн. 50 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
На примусове виконання рішення суду 10.01.2014р. видано відповідний наказ.
21 січня 2019 року до суду від фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виканню наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014р..
У зв'язку з поставленням ухвали про самовідвід судді Гридасова Ю.В. та надходженням заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Херсонської області № 7 від 21.01.2020р. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 923/1381/13.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою від 23 січня 2019 року заяву Фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича про визнання таким, що не підлягає виканню наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014 залишено без розгляду та надано заявнику час для усунення виявлених недоліків.
29 січня 2019 року до суду від ФОП Могила О.О. надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 31 січня 2020 судом прийнято до розгляду заяву фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича про визнання таким, що не підлягає виканню наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014 та призначено судове засідання з розгляду зазначеної заяви на 10 лютого 2020 року об 11:00 год.
Цією ж ухвалою суд запропонував ПАТ КБ "Приватбанк" до дня судового засідання надати суду письмові пояснення по суті заяви Фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича.
За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, ухвала суду від 31 січня 219 року направлена на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.
Сторони також телефонограмою були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду заяви, яка долучена до матеріалів справи.
Заявник явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено долученою до матеріалів справи телефонограмою.
Позивач (ПАТ КБ "Приватбанк") явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, запропонованих ухвалою суду від 31.10.2020 документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено долученою до матеріалів справи телефонограмою.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
За таких обставин, з метою дотримання встановлених строків розгляду зазначеної заяв, суд дійшов висновку про можливість її розгляду без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у справі (боржник) - ФОП Могила О.О. обґрунтовуючи заяву про визнання таким, що не підлягає виканню наказ, посилається на наступні обставини.
Згідно рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2013р. у справі № 923/1381/13 з Фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 8000 грн. на повернення кредитних коштів, 7766 грн. 35 коп. боргу за відсотками за користування кредитними коштами, 3664 грн. 59 коп. пені, 1584 грн. боргу за комісією, 1720 грн. 50 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору, та в подальшому видано наказ від 10.01.2014 на примусове виконання рішення суду, зазначений наказ було передано на виконання до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби.
З метою погашення існуючої заборгованості за твердженням заявника 17.01.2015 між ФОП Могилою О.О. та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт з метою створення для заявника благополучних умов для виконання зобов'язань за кредитним договором № б/н від 16.08.2013 року та кредитного договору №. 6/н від 17.05.2011.
Заявник зазначає, що за умовами Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 17 січня 2015 року укладеної між ПАТ КБ "Приватбанк" та ФОП Могилою О.О. сторонами було погоджено, що заборгованість за кредитними договорами від 17 травня 2011 року та від 16 серпня 2013 року сплачується шляхом надання останньому коштів, в сумі 19852,26 грн. з урахуванням сплачених 1350 грн., у виді кредитного ліміту, за яким ФОП Могилою О.О. зобов'язувався в період з 1 по 25 число щомісяця сплачувати 993,41 грн.
За твердженням заявника, зазначеною Генеральною угодою було узгоджено, що заборгованість за договором від 17.05.2011 становить - 267,41 грн., заборгованість за договором від 16.08.2013 становить 20934,85грн.
Заявник стверджує, що отримані кошти за Генеральною угодою від 17.01.2015р. у розмірі 19852,26 грн. були перераховані банком на погашення зазначених вище кредитних договорів.
Заявник зазначає, що умовами Генеральної угоди було погоджено, що за прострочення заборгованості заявник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5333,48 грн., проценти за користування коштами в розмірі 1,5 в місяць на суму залишку заборгованості та пеню.
Відповідно до умов Генеральної угоди строк виконання відповідачем зобов'язання за вказаною угодою становив з 17 січня 2015 року по 31 січня 2017 року.
За твердження заявника, в результаті укладення 17.01.2015 року Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов надання продукту кредитних карт, ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби з заявою про повернення виконавчого документу стягувану - наказу господарського суду № 923/1381/13 виданого 10.01.2014 року, який було повернуто 03.02.2015р. стягувачу на підставі п.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто на підставі заяви стягувача, про що було зроблений відповідний запис на виконавчому документі.
Надалі, 04.02.2016 ПАТ КБ «Приватбанк» повторно пред'явив судовий наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014р. до виконання, у зв'язку з чим 08.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50088329 про примусове виконання наказу № 923/1381/13 виданого 10.01.2014 Господарським судом Херсонської області.
Заявник також повідомляє, що Банк з метою примусового стягнення з заявника грошових коштів за період з 17 січня 2015 року по 17 грудня 2015 року, які отримано за Генеральною угодою № б/н від 17.01.2015 року, отримав виконавчий напис НВТ 141816, зареєстрований за № 3747, виданий 10.05.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною. Відповідно до заяви представника ПАТ КБ «Приватбанк» від 04 травня 2016 року, банк просив вчинити виконавчий напис щодо суми в розмірі 30905,08 грн. та витрат пов'язаних із вчиненням виконавчого напису нотаріуса в сумі 1700 грн.
За твердженням заявника, до суми в розмірі 30905,08 грн. представник Банку включив заборгованість за тілом кредиту в сумі 18259,48 грн., заборгованість за відсотками в сумі 2693,53 грн., пеню та комісію в сумі 5112,59 грн. та штраф в сумі 4839,48 грн.
04 липня 2016 року державним виконавцем Великоолєксандрівського районного відділу державної виконавчої служби винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса.
В подальшому, постановою державного виконавця провадження при примусовому виконанні наказу № 923/1381/13 від 10.01.2014р. виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № НВТ 141816 від 10.05.2016 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 51745912.
За таких обставин, на думку заявника, на дату подання заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з останнього здійснюється подвійне стягнення заборгованості, тобто за кредитним договором від 17.05.2011р. та за виконавчим написом нотаріуса НВТ 141816 від 10.05.2016 року в сумі 30905,08 грн., складовою якої є сума заборгованості по кредитному договору від 17.05.2011р.
Дану обставину заявник обґрунтовує твердженням, що відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 03 грудня 2013 року за кредитним договором від 17.05.2011р. стягнуто з відповідача 22734,94 грн. і при цьому відповідно до Генеральної угоди, яка мала місце вже 17 січня 2015 року сторонами врегульовано (п.1.2.2. Генеральної угоди), що заборгованість за вказаним кредитним договором становить 20934,85 грн. (а.с. 16).
На дату подання ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме 04.02.2016 року до відділу виконавчої служби для примусового виконання наказу Господарського суду № 923/1381/13 від 10.01.2014р. була чинна Генеральна угода від 17.01.2015р. про реструктуризацію заборгованості (відступне), за якою заборгованість є зменшеною, ніж та, що стягувалася за наказом № 923/1381/13 від 10.01.2014р..
Таким чином, за твердженням ФОП Могили О.О., на нього безпідставно покладаються обов'язки сплатити заборгованість у розмірі 21014,94 грн. за судовим наказом № 923/1381/13 від 10.01.2014р., оскільки у зв'язку з укладанням Генеральної угоди від 17.01.2015р. про реструктуризацію заборгованості та зміною строків виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості за договором від 17.05.2011р., обов'язок в частим сплати основного боргу за договором від 17.05.2011р. був зменшений зокрема і шляхом заміни одного зобов'язання на інше, передбачене пунктом 2.1. Генеральної угоди б/н від 17.05.2015р.
На підставі викладеного, ФОП Могила О.О. просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Херсонської області № 923/1381/13 від 10.01.2014р. в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 8000 грн. на повернення кредитних коштів, 7766,35 грн. боргу за відсотками за користування кредитними коштами, 3664,59 грн. та 1584 грн. боргу за комісією.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича про визнання таким, що не підлягає виканню наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014р. підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.12.2013р. у справі № 923/1381/13 позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено повністю, стягнуто з ФОП Могили Олексія Олексійовича на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 8000 грн. на повернення кредитних коштів, 7766 грн. 35 коп. боргу за відсотками за користування кредитними коштами, 3664 грн. 59 коп. пені, 1584 грн. боргу за комісією, 1720 грн. 50 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
З метою примусового виконання зазначеного рішення суду, 10.01.2014 видано наказ № 923/1381/13.
Матеріали справи також свідчать, що 17.01.2015р. між ФОП Могилою О.О. і ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт з метою створення для заявника благополучних умов для виконання зобов'язань за кредитним договором № б/н від 16.08.2013 року (надалі Договір-1) та кредитного договору №. 6/н від 17.05.2011 (надалі Договір-2).
Предметом вказаної Генеральної угоди є надання Банком Позичальнику кредиту у розмірі 19852,26 грн. в рахунок реструктуризації заборгованості та подальшої сплати заборгованості за договором-1 та договором-2.
Відповідно до умов Генеральної угоди сторони погодили наступні умови: зменшено суму боргу за договором-1 до 267,41 грн. та за договором-2 до 20934,85 грн., строк погашення боргу становить - до 31.01.2017.
За умовами Генеральної угоди Позичальник доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків першого, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за Договорами, при настанні строків.
Також сторонами погоджено, що списання коштів здійснюється Банком з будь-якого рахунку Позичальника відкритого Банком та оформлюється меморіальним ордером (договірне списання) (п.1.5. Генеральної угоди).
Заявником до матеріалів заяви додано копії наступних документів: заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» направлену на адресу ДВС Великооленскандрівського РУЮ В Херсонській області на примусове виконання наказу 923/1381/13 від 10.01.2014р. на стягнення 22735,44 грн. з ФОП Могили О.О., виконавчого запису №3747 від 10.05.2016 щодо стягнення з ФОП Могили О.О. заборгованості у розмірі 32605,08 грн. за Генеральною угодою б/н від 17.01.2015, постанови державного виконавця від 08.02.2016 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 923/1381/13 від 10.01.2014, постанови державного виконавця від 11.07.2016р. про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014 та виконавчого провадження з виконавчого напису №НВТ 14816 від 10.05.2016.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами частини 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).
Відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012, підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників є такі: якщо його було видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Слід зазначити, що перелік підстав, з якими процесуальний закон пов'язує можливість визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
За своєю правовою природою рішення суду про стягнення заборгованості за договором є актом, який підтверджує наявність зобов'язання боржника перед кредитором із метою його офіційного визнання та подальшого примусового виконання. Підтвердженням можливості примусового виконання судового рішення, а, отже, і існуючого обов'язку боржника, є відповідний виконавчий документ.
В свою чергу, у випадку, якщо такий обов'язок припиняється із передбачених законом підстав для припинення зобов'язань, відповідний виконавчий документ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки припинення зобов'язання означає як припинення обов'язків боржника, так і припинення прав кредитора.
Відповідно до ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підстави для припинення зобов'язання визначені у статтях 598 - 609 Глави 50 Цивільного кодексу України. Ними визначено «класичний» перелік підстав припинення зобов'язання, як-то: належне виконання, поєднання в одній особі боржника та кредитора, ліквідація юридичної особи, тощо.
Разом із тим, частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання може бути припинено з підстав, визначених договором або законом, а отже визнає, що наведений у Кодексі перелік не є вичерпним і відсилає у вирішенні цього питання і до інших, окрім Цивільного кодексу України, законів у галузі цивільного права.
З огляду на викладене, враховуючі, що між позивачем і відповідачем у справі 17.01.2015р. було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, з метою створення для заявника сприятливих умов для виконання зобов'язань за кредитним договором №. б/н від 17.05.2011р., а також те, що умовами Генеральної угоди визначено порядок погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.05.2011, яка підлягала стягненню на підставі рішення господарського суду Херсонської області у справі № 923/1381/13 від 03.12.2013р., у зв'язку з чим, зобов'язання ФОП Могили О.О. перед ПАТ КБ "Приватбанк" з оплати 8000,00 грн. кредитних коштів, 7766,35 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 3664,59 грн. пені та 1584,00 грн. комісії, що підлягали стягненню на підставі рішення господарського суду Херсонської області у справі № 923/1381/13 від 03.12.2013р. - припинилися.
Отже, на день подання вказаної заяви, обов'язок боржника - ФОП Могили О.О. щодо сплати 8000,00 грн. кредитних коштів, 7766,35 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 3664,59 грн. пені та 1584,00 грн. комісії, згідно з наказом господарського суду Херсонської області у справі № 923/1381/13 від 10.01.2014р. про стягнення коштів з ФОП Могили О.О. на користь ПАТ КБ "Приватбанк" відсутній, а тому вказаний наказ в частині стягнення зазначених сум не підлягає виконанню.
Вищевикладені обставини є підставою для визнання виданого у справі наказу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, заява фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича про визнання таким, що не підлягає виканню наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014р. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 328 ГПК України, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню судом постановляється ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
Керуючись статтями 233-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича про визнання таким, що не підлягає виканню наказ № 923/1381/13 від 10.01.2014р. задовольнити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Херсонської області № 923/1381/13, виданий 10.01.2014р. в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Могили Олексія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 8000,00 грн. на повернення кредитних коштів, 7766,35 грн. боргу за відсотками за користування кредитними коштами, 3664,59 грн. пені та 1584,00 грн. боргу за комісією.
3. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 14.02.2020р.
Суддя С.В. Нікітенко