06.02.2020 Справа №607/15493/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Сливки Л.М.
секретаря судового засідання - Хамелко О. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, у якому просить визначити їй ( ОСОБА_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , терміном два місяці з дня набрання законної сили рішення суду. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_3 , яка склала на її користь заповіт, заповівши усе належне їй на день смерті майно. Зокрема померлій ОСОБА_3 належала на праві власності 1/3 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки в межах с. Підгороднє. При цьому вказує, що вона ( ОСОБА_1 ) та її син - відповідач по справі ОСОБА_2 проживали без реєстрації разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на день її смерті у житловому будинку по АДРЕСА_1 . Разом із цим, позивачка стверджує про те, що у встановлений законом шестимісячний строк не зверталася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки тривалий час тяжко хворіла та перебувала у скрутному матеріальному становищі, при цьому, будучи необізнаною у вимогах законодавства, вона була переконана у тому, що спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із померлою матір'ю. Однак, звернувшись у 2016 році у Тернопільську районну державну нотаріальну контору із заявою про видачу їй свідоцтва на спадщину після померлої матері ОСОБА_3 , постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із пропущенням строку на прийняття спадщини. За вказаних обставин, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права після смерті баби в нотаріальному порядку, а тому, покликаючись на поважність підстав пропущення ним строку на подання заяви про прийняття спадщини, просить позов задовольнити.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2019 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
01 жовтня 2019 року ухвалю суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак, у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Від третьої особи - Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності їх представника.
Судом установлено:
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ТР №010964 виданого 17 грудня 1999 року Драганівською сільською радою Народних депутатів на підставі рішення Драганівської сільської Ради народних депутатів від 23 листопада 1999 року №53 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення сільського господарства, площею 3,08 га, що розташована на території Драганівської сільської ради.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 25 листопада 2011 року Підгороднянською сільською радою Тернопільського району, Тернопільської області, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 1/3 частка житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Вказане також стверджується Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №32645522 виданого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації та Витягом про державну реєстрацію прав №32193568 виданого 25 листопада 2011 року.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис №12 Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, якої 07 грудня 2012 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно заповіту, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 усе належне їй на праві власності майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і на що за законом матиме право. Вказаний заповіт посвідчено секретарем виконкому Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Матвіїшин Світланою Ярославівною та зареєстровано в реєстрі за №133.
На звернення позивача, постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 20 вересня 2016 року за №4223/02-14 ОСОБА_4 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку із пропущенням строку на прийняття спадщини. У вказаній постанові нотаріуса стверджується, що інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За положеннями пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Зазначений висновок, викладений у постанові Верховного суду по справі №565/1145/17.
Судом установлено, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заведена лише у 2016 році за заявою позивачки ОСОБА_1 . Відтак, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 спадкова не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.
При цьому, спадкове майно після померлої ніким не приймалося.
За вказаних обставин, суд вважає причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини поважними, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення позивачці додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
За таких обставин, враховуючи наданні у позові обґрунтування позивача, суд вважає, що причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини є поважними, приймаючи до уваги те, що крім позивача ОСОБА_1 інших спадкоємців, які б в установленому порядку прийняли спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено, а також відсутність заперечень з боку інших осіб, з метою захисту прав та інтересів позивача по справі, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці, перебіг якого починається з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_3 .
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 89, 264, 265, 268, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , терміном два місяці з дня набрання законної сили рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Дата складення повного судового рішення 14 лютого 2020 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Третя особа: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження - вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка