Справа №538/1700/18
Провадження по справі №6/538/3/20
06 лютого 2020 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді: Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання: Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Лохвицького районного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документа, -
Начальник Лохвицького РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гузь Ю.Б. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без вилучення паспортного документа відносно якого у відділі на виконанні перебувають виконавчі провадження:
- ВП № 60248258 з примусового виконання виконавчого листа №2/538/58/19, виданий 19.08.2019 року Лохвицьким районним судом Полтавської області, про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 231 725,42 грн.;
- ВП № 57875344 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 21.08.2018 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 14026,80 грн.;
- ВП № 57597399 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 13.11.2017 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 2112,00 грн.;
- ВП № 57661535 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 15.08.2017 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 4888,44 грн.;
- ВП № 57661733 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 14.02.2018 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 9112,44 грн.;
- ВП № 57661916 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 15.05.2018 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 2457,18 грн.
Як зазначив суб'єкт подання, боржник ухиляється від добровільної сплати боргу.
Станом на дату звернення рішення боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, отже він має невиконані зобов'язання на території України, але не виконує їх, у зв'язку з чим начальник відділу просить обмежити у праві виїзду за межі України боржника.
З цих підстав начальник Лохвицького РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просив суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення у нього паспортного документа, який надає право на виїзд за межі України.
За приписами ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Поняття "негайно" означає, що подія відбувається одразу, без затримки, терміново.
Зважаючи на те, що подання надійшло до суду 06 лютого 2020 року, відповідно до приписів ч. 4 ст. 441 ЦПК України розгляд цього подання призначено судом на 16 год 00 хв 06 лютого 2020 року.
Оскільки ч. 4 ст. 441 ЦПК України передбачено негайний розгляд справи, що унеможливлює повідомлення начальника Лохвицького РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про дату, час та місце розгляду подання шляхом направлення судової повістки з повідомленням про вручення, він був оповіщений про дату, час та місце розгляду подання телефонограмою.
В судове засідання начальник Лохвицького РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з'явився, але додав до матеріалів заяву в якій подання підтримує і просить суд його задоволити.
В порядку ст. 247 ч. 2, ст. 441 ч. 4 ЦПК України сторони виконавчого провадження та інші заінтересовані особи в судове засідання не викликаються, державний виконавець не з'явився, а тому суд розглянув подання у їх відсутності. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали, додані до подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, право кожного громадянина вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Одним із заходів виконання рішення суду може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого.
Згідно п.5 ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Судом встановлено, що у Лохвицькому РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають виконавчі провадження: - ВП № 60248258 з примусового виконання виконавчого листа №2/538/58/19, виданий 19.08.2019 року Лохвицьким районним судом Полтавської області, про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 231 725,42 грн.; ВП № 57875344 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 21.08.2018 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 14026,80 грн.; ВП № 57597399 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 13.11.2017 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 2112,00 грн.; ВП № 57661535 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 15.08.2017 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 4888,44 грн.; ВП № 57661733 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 14.02.2018 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 9112,44 грн.; ВП № 57661916 з примусового виконання вимоги № Ф-6398-17, виданої 15.05.2018 року ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення ОСОБА_1 боргу в сумі 2457,18 грн.
Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем вжито всих необхідних заходів щоб боржник у добровільному порядку виконав рішення суду та сплатив борг, а саме: надсилалися вимоги про сплату боргу; виносилися постанови про арешт коштів, розшук боржника,арешт майна боржника, але останній ухиляється від сплати боргу, у добровільному порядку рішення суду не виконує, за викликами державного виконавця він не з'являється. Боржником не вчинено дій спрямованих на виконання зобов'язання, за ним значиться заборгованість.
Згідно «Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», Верховний Суд України, дійшов висновку, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Законом України «Про виконавче провадження» передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником зобов'язань самостійно протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
З матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження вбачається факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання власних боргових зобов'язань.
Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Таким чином, вищезазначені обставини дають суду підстави вважати, що невжиття заходів щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому щодо ОСОБА_1 слід встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258, 260-261, 441 ЦПК України та ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», суд, -
Подання начальника Лохвицького начальника Лохвицького районного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документа - задоволити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за кордон шляхом обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , (закордонний паспорт серії НОМЕР_2 виданий 23.04.2018 року) права виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання боржником своїх зобов'язань.
Копію ухвали направити у Лохвицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для подальшого скерування її для виконання.
Виконання ухвали покласти на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Лохвицького районного суду
Полтавської області В.А. Бондарь