Справа № 534/161/20
Провадження № 2-з/534/5/20
14 лютого 2020 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О., з участю секретаря судового засідання Клімової С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій посилається на те, що вона подала до Комсомольського міського суду Полтавської області позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочинів, в якій прохає суд визнати недійсним договір купівлі-продажу посвідчений 15.05.2017 приватним нотаріусом Горішньоплавнівського міського округу Полтавської області Коваленко В.В. за реєстром № 1215 та визнати недійсним договір дарування посвідчений 26.12.2018 приватним нотаріусом Горішньоплавнівського міського нотаріального округу Полтавської області Коваленко В.В. за реєстром № 3618.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки в даний час,зазначена вище квартира, думку ОСОБА_1 , виставлена на продаж.
Просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони ОСОБА_3 або будь-яким третім особам за дорученням такого здійснювати відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, витребування майна.
Вивчивши матеріали, додані до заяви, суд вважає заяву про забезпечення позову не обґрунтованою, та такою, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Так, ч.2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України видами забезпечення позову визначено як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, так і заборону іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить заборонити ОСОБА_3 або будь-яким третім особам за дорученням такого здійснювати відчуження квартири за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, заявниця не долучила до матеріалів заяви про забезпечення позову, будь-яких правовстановлюючих документів, зокрема, спірного договору дарування за яким ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_2 .
При цьому заявниця посилається на те, що в позові вона просить визнати договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , посвідчений 15.07.2017 недійсним, а наразі, спірна квартира за договором дарування від 2018 року перебуває у власності ОСОБА_3 (батька ОСОБА_2 ) .
Заявниця звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову покликається на припущення, не навівши жодної конкретної обґрунтованої обставини, яка б давала підстави вважати, що є загроза порушення прав позивача, а відтак загроза для утруднення виконання судового рішення, оскільки сама по собі можливість розпорядження майном, яке перебуває у власності можливого відповідача, не дає підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд вказує, що заявницею надано витяг з сайту OLX з оголошенням продавця під ніком «Deed-Leh» про продаж квартири «Чешка 3-х комн., С ремонтом». Разом з тим, жодних належних доказів, що саме зазначений нік належить ОСОБА_2 і що це та сама спірна квартира заявниця суду не надає.
Крім того, згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявниця звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Одночасно відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, заявниця зазначає про пропозицію внесення нею на депозитний рахунок грошових коштів у сумі 2000 грн. 00 коп. Однак, просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення. Разом з тим суд позбавлений визначити розмір зустрічного зобов'язання, оскільки в заяві про забезпечення позову не зазначено вартості спірної квартири на день розгляду заяви, та не додано жодних інших документів з цього приводу, зокрема, щодо площі квартири та кількості кімнат.
Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року N 475/97- ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно брати до уваги інтереси не тільки заявниці, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів у зв'язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючисьст.ст. 150,153 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з моменту її складання. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Суддя Т.О.Куц