Справа № 1-кп/593/19/2020
"14" лютого 2020 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України, -
На розгляд Бережанського районного суду Тернопільської області 02 травня 2018 року надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210000000174 від 27 лютого 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, для розгляду по суті.
14 лютого 2020 року прокурор подав суду клопотання про продовження строку тримання під вартою строком на 60 діб. В клопотанні прокурор вказує, що 27 лютого 2018 року, близько 19 год. 30 хв. в кімнаті житлового будинку АДРЕСА_1 , під час розпиття алкогольних напоїв, між ОСОБА_5 та його знайомим ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 27 лютого 2018 року близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в кімнаті будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_6 один удар ліктем правої руки в голову та численні удари кулаками обох рук по голові та руках ОСОБА_6 , чим спричинив останньому травму голови у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами над і під оболонки, у речовину та у шлуночки головного мозку; крововиливів під м'яку мозкову оболонку мозочка; крововиливів у м'які тканини лівих половин лобної та скроневої ділянок (проекційно синцям), у м'які тканини лівої половини потиличної ділянки; крововиливів у товщу верхньої частини правого скроневого м'язу та між ним і скроневою кісткою, крововиливу між лівим скроневим м'язом і скроневою кісткою; крововиливів у сполучні оболонки повік лівого ока; синця правої та центральної частини чола з садном на його тлі; синця верхньої повіки правого ока; просторого синця центральної частини чола, перенісся, крил носа, його кінчика, повік правого ока і правої підочної ділянки; синця правої виличної ділянки; просторого синця лівої половини чола, лівих скроневої і виличної ділянок та повік лівого ока з двома ділянками внутрішньо-шкірних крововиливів та двома саднами на його тлі; синця лівої внутрішньої раковини; синця лівих передвушної, завушної ділянок та лівої половини шиї з ділянкою внутрішньо-шкірних крововиливів на його тлі; синці правої щоки та лівої бокової поверхні шиї; крововиливу у слизову оболонку правої половини верхньої губи та правої щоки, які згідно з п.п. в, г п. 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ. 1995) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на місці події, синець тильної поверхні правої кисті; три синці тильної поверхні лівої кисті, які відносять до легких тілесних ушкоджень відповідно до п. 2.3.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ. 1995).
Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з крововиливами над і під оболонки, у речовину та у шлуночки головного мозку, що у перебігу травматичного процесу призвела до набряку-набубнявіння головного мозку і його компресії (стиснення).
Таким чином, своїми діями, які полягали в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.
28 лютого 2018 року на підставі ст.208 КПК України ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Бережанським районним судом обвинуваченому ОСОБА_5 продовжувався строк тримання під вартою на 60 діб. Зазначені в ухвалі Бережанського районного суду ризики не зменшилися, та мають місце на даний час і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Вказуючи на те, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а такожзапобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, експертів, - тобто, вказуючи на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор, просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримує з підстав і мотивів, наведених у клопотанні, просить його задовольнити, окрім цього вказав, що стороною обвинувачення надано суду усі докази по справі, а розгляд кримінального провадження не закінчено, оскільки останні пів року суд здійснює розгляд клопотань захисту.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечив, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що обвинувачений тривалий час утримується під вартою, а тому щодо останньго слід застосувати м'якший запобіжний захід.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 04 год. 20 хв. 28 квітня 2018 року ОСОБА_5 обрано 02 березня 2018 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
25 квітня 2018 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 до 28 травня 2018 року.
Виходячи з наведеного, слідчі судді Тернопільського міськрайонного суду прийшли до висновку про те, що в кримінальному провадженні є достатньо обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення.
Ухвалами Бережанського районного суду від 24 травня 2018 року, від 13 липня 2018 року, від 10 вересня 2018 року, від 05 листопада 2018 року та від 27 грудня 2018 року відповідно, - дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою продовжено на 60 днів - до 20 липня 2018 р., 10 вересня 2018 р., 08 листопада 2018 р., 03 січня 2019 р. та 25 січня 2019 року включно.
Ухвалами від 18 січня 2019 року, 18 березня 2019 року, 15 травня 2019 року, 05 червня 2019 року, 25 липня 2019 року, 18 вересня 2019 року 11 листопада 2019 року та 26 грудня 2019 року, - суд продовжував дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою до 60 (шістдесяти) днів та одночасно визначав обвинуваченому ОСОБА_5 як альтернативний запобіжний захід заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (18 березня 2019 року), розмір якої поступово зменшив до 59 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (26 грудня 2019 року), яку може бути внесено як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області.
Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов'язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.
Виходячи з наведеного судом, під час постановлення ухвал 18 січня 2019 року, 18 березня 2019 року, 15 травня 2019 року, 05 червня 2019 року, 25 липня 2019 року, 18 вересня 2019 року, 11 листопада 2019 року та 26 грудня 2019 року було зроблено висновок про можливість застосування альтернативного більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 , - у виді застави.
Розглядаючи клопотання захисника та прокурора, суд враховує те, що, згідно встановленого судом обсягу та порядку дослідження доказів по справі, дослідження письмових доказів по справі судом завершено 14 грудня 2018 року; після судового засідання по вказаній справі, яке закінчилось 18 березня 2019 року о 15 год. 32 хв. від захисника ОСОБА_7 о 16 год. 00 хв. 18 березня 2019 року надійшла заява про те, що він буде здійснювати захист обвинуваченого ОСОБА_5 ; 15 травня 2019 року було завершено допит свідків заявлених стороною обвинувачення; 03 вересня 2019 року завершено допит свідків заявлених стороною захисту, оголошено перерву в судовому засіданні перед допитом обвинуваченого; 18 вересня 2019 року судом задоволено клопотання захисника, по справі було продовжено перерву, у зв'язку з не готовністю захисника до допиту обвинуваченого; 01 листопада 2019 року в судовому засіданні допитано обвинуваченого та за клопотанням захисника ОСОБА_7 оголошено перерву для підготовки клопотань; 27 листопада 2019 року судом було досліджено речові докази по справі; з 11 листопада 2019 року до суду окрім клопотань, що стосуються запобіжного заходу застосованого щодо ОСОБА_5 розглянуто три клопотання захисника, які надійшли 11 листопада 2019 року та одне клопотання захисника подане 16 грудня 2019 року, від сторони обвинувачення жодних клопотань, які стосуються доказів, - не надходило. З наведеного слідує, що у кримінальному провадженні уже досліджено докази заявлені стороною обвинувачення, розгляд кримінального провадження не завершено у зв'язку з задоволенням клопотання захисника про допит експертів.
Відповідно до клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 прокурор вважає, що щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилання на наявність ризику у виді можливості переховуватись від суду суд вважає таким, що знайшло своє підтвердження. До такого висновку суд прийшов, виходячи з наведеного у обвинуваченні, характеру дій, вчинених ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років; відповідно до п.4 ч.1 ст. 178 КПК України - відсутність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого; а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 178 КПК України - відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи.
Посилання прокурора на існування іншого ризику вказаного у поданому ним клопотанні, не підтверджене жодними доказами: на підтвердження існування ризику у виді можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків, експертів стороною обвинувачення лише вказано посилання на п.3 ч.1 ст.177 КПК України, однак не надано відомостей про те, на яких конкретно свідків, експертів може незаконно впливати обвинувачений, відсутнє підтвердження спроб тиску ОСОБА_5 на свідків чи експертів у кримінальному провадженні, - виходячи з наведеного посилання прокурора в клопотанні на існування вказаного ризику є нічим іншим, як необґрунтованим припущенням прокурора.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 терміном на 60 діб, виходячи з того, що є достатні підстави вважати, що щодо ОСОБА_5 існує ризик у виді можливості переховуватись від суду, суд враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років (при цьому суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує: середній вік та добрий стан здоров'я обвинуваченого; відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, оскільки він не одружений, відомості про утриманців відсутні, проживає сам; не працює; репутацію обвинуваченого, який схильний до вживання алкогольних напоїв, раніше не судимий) наведене в сукупності підтверджує той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами; те, що ОСОБА_5 тривалий час більше 1 року 11 місяців утримується під вартою, в зв'язку з чим суд повинен розглянути можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню від суду та виправдовує подальше тримання ОСОБА_5 під вартою. Разом з цим, враховуючи тривалість розгляду справи, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Враховуючи, особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 53 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Крім того, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні поза судовим засіданням; здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади належний йому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на рахунок, мають бути надані уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 199, 202, 205, 331, 369 ч.2, 371, 372 КПК України, Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою до 60 (шістдесяти) днів - до 13 квітня 2020 року включно.
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , розмір застави в розмірі 53 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 111406 /сто одинадцять тисяч чотириста шість/ гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області (розрахунковий рахунок UA358201720355219001000003454, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код одержувача 26198838).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , виконання наступних обов'язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками обвинувачення у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018210000000174 від 27 лютого 2018 року поза межами судових засідань; здати за наявності на зберігання до Управління державної міграційної служби в Тернопільській області належний йому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ця ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 13 квітня 2020 року включно.
Копії ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити начальнику ДУ Чортківська установа виконання покарань (№ 26) м. Чортків Тернопільської області за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_5 , для виконання.
За умови внесення застави, для контролю виконання покладених обов'язків щодо обвинуваченого ОСОБА_5 копію цієї ухвали направити до Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом семи днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: