Справа № 587/2103/19
12 лютого 2020 року м. Суми
Сумський районний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді - Черних О.М.
за участю секретаря судового засідання - Макошенець С.І., Землюк А.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: ОСОБА_6 (с. Фрунзівка, Решетилівського району, Полтавської області), Сумська районна державна нотаріальна контора (м. Суми, пл. Незалежності, 8), про усунення від права на спадкування,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до ОСОБА_3 , у якому просила усунути від права спадкування після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її доньку ОСОБА_3 . Позовна заява мотивована тим, що позивачка є донькою померлої ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, заяви про прийняття спадщини подала вона та ОСОБА_3 , яка також є донькою померлої, третя донька - ОСОБА_6 подала заяву про відмову від права на спадщину. Вказала, що ОСОБА_3 ухилялась від надання допомоги ОСОБА_7 , яка через похилий вік та недуги була у безпорадному стані та потребувала допомоги, а тому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Короткий зміст відзиву
Відповідачка заперечує проти задоволення позову, вказала, що її мати - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з нею та її сином. Відносини у них були добрі, вона про неї піклувалась. При цьому вказала, що її мати до самої смерті не перебувала в безпорадному стані, вона самостійно пересувалась, приймала участь в домашньому господарстві, готувала їжу для родини. Зазначила, що її сестра дійсно приходила провідувати матір, приносила частування, але весь клопіт за доглядом за матір'ю вона взяла на себе. Просила суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідачка та її представник заперечували проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, направила суду письмові пояснення в яких заперечувала проти позовних вимог в повному обсязі. Вказала, що позивачка, відповідачка та вона є рідними сестрами. Їх мати - ОСОБА_7 проживала разом з ОСОБА_3 , яка здійснювала догляд за нею, а тому мати склала на неї заповіт і вона поважає волю своєї матері. Зазначила, що вона проживає в Полтавській області, а тому була позбавлена можливості бачитися і піклуватися про матір щодня, проте вона постійно дзвонила до неї і цікавилась її здоров'ям. Мати ніколи не скаржилась на ОСОБА_3 , що та про неї не піклується. Повідомила, що коли мати хворіла вони піклувались про неї разом: і вона приїздила, і ОСОБА_1 , і ОСОБА_3 , кожний по своїм можливостям. При цьому вказала, що кошти на лікування були надані ОСОБА_1 , оскільки вона отримувала орендну плату за паї. Крім того, зазначила, що поховання хоча і фактично зробила ОСОБА_1 , проте за кошти матері - ОСОБА_8 , також орендна плата за паї, речі «на смерть» матір збирала самостійно. Просила суд справу розглядати у її відсутність, з урахуванням її заперечень
Представник третьої особи - Сумської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, направила лист в якому просила слухати справу у її відсутність.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 10 років знає і ОСОБА_1 , і ОСОБА_3 , оскільки саме в с. Над'ярне, Сумського району, Сумської області орендує водойму. Підтримує дружні відносини з ОСОБА_1 . Часто бачив як ОСОБА_1 носить їжу своїй матері, майже щодня. Він чув, як ОСОБА_3 кричала, проте вказати на кого саме він не може. Вказав, що коли у ОСОБА_7 був інсульт, допомагав виносити її з будинку і помітив, що в будинку було брудно.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є троюрідною сестрою позивачки та відповідачки, відносини підтримує з ОСОБА_1 , приїздила до неї в гості, допомагала по господарству. Вказала, що ОСОБА_1 постійно готувала їжу для своєї матері. В 2018 році вона один раз ходила до ОСОБА_3 провідати ОСОБА_7 , яка на той час самостійно пересувалась, була в здоровому розумі. Зазначила, що коли померла ОСОБА_7 всю їжу готували у будинку ОСОБА_1 , яку потім переносили до будинку ОСОБА_3 де і відбувався поминальний обід.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що знає ОСОБА_1 майже 5-ть років, робив у неї в м. Суми ремонт, а потім і в с. Над'ярне, Сумського району, Сумської області. Потім вона попрохала його зробити крильце в будинку її матері. Матеріали на ремонт і кошти за роботу йому надавала ОСОБА_1 Ремонт зробив за один день, ОСОБА_7 пересувалась по двору за допомогою палиць, коли спускалась з крильця, то він допомагав їй, ОСОБА_1 приносила їм обід.
ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 Вказала, що ОСОБА_7 почувалась досить задовільно, по хаті пересувалась самостійно, завжди чиста, майже до останнього працювала на городі, сушила яблука, тобто не перебувала в безпорадному стані. Вона досить часто приходила до них в гості: поміряти тиск, дати таблетку, коли не було ОСОБА_3 , допомагала купати останній свою матір, оскільки та за своєю статурою сама б не змогла, була набагато менша її і худіша. Зазначила, що дійсно ОСОБА_1 приходила до матері і приносила їй якісь пригощення, можливо більш добріше ніж у ОСОБА_3 , оскільки у них був різний достаток, проте вона вважає, що ОСОБА_3 належно доглядала за своєю матір'ю.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 14 років працює в селищній раді , із них 10 років - головою та 4 роки - секретарем. Вказала, що такі питання як неналежний догляд за людьми похилого віку в їхній селищній раді завжди на контролі. В селі неможливо щось приховати, але будь -яких звернень, або повідомлень щодо неналежного догляду за ОСОБА_7 до них не поступало.
Позиція суду
Суд, вислухавши учасників процесу, свідків оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Як вбачається з довідки Сумського обласного онкологічного диспансеру від 20 жовтня 2015 року ОСОБА_7 знаходилася на стаціонарному лікування з 30 вересня 2015 року по 20 жовтня 2015 року з діагнозом захворювання шкіри носа (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Як вбачається з спадкової справи (а.с. 27-45) :
ОСОБА_7 на момент смерті проживала та була зареєстрована: АДРЕСА_2 . Разом з нею були зареєстровані: донька - ОСОБА_3 та онук - ОСОБА_14
Від імені ОСОБА_7 21 квітня 1997 року в Миколаївській сільській раді складався та посвідчувався заповіт, який зареєстрований в реєстрі № 70, в подальшому не змінювався і не відмінявся.
Як вбачається зі змісту заповіту, ОСОБА_7 все своє майно де б воно не знаходилось і в чому б не заключалось, і взагалі все те , що їй належить на день смерті і на, що вона матиме право по закону вона заповіла своїй донці - ОСОБА_3
29 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулась до Сумської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом.
16 серпня 2019 року ОСОБА_6 звернулась з заявою про відмову від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_7
26 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Сумської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття за законом на обов'язкову частку спадщини, згідно ст. 1241 ЦК України
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною другою статті 1267 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Необхідно враховувати, що як заінтересовані особи, повноважні пред'являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України, можуть розглядатися виключно особи, суб'єктивні спадкові права яких, що виникають відповідно до норм книги шостої ЦК України (спадкоємців за законом, спадкоємців за іншим заповітом, відказоодержувачів), порушені у зв'язку із вчиненням (складанням) недійсного (за їх твердженням) заповіту.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Законодавець передбачає «законне» усунення спадкоємця від права на спадкування, тобто таке, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в законі (ст.1224 Цивільний кодекс України, надалі - ЦК України). Згідно із ст. 1235 Цивільного Кодексу України спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки мають право на обов'язкову частку у спадщині та спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах. Крім того, ст. 1224 Цивільного Кодексу України передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.
Особи які не мають права на спадкування
?особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
?особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Проте, вказані положення закону не застосовуються до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом. Вчинення спадкоємцем таких кримінально карних дій має засвідчуватися обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
?Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Позбавлення батьків батьківських прав разом із тим не впливає на право дитини бути спадкоємцем після смерті батьків.
?Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
?Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним. Тому навіть і після смерті одного з подружжя за рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
Частиною п'ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_3 прийняла спадщину не за законом, а за заповітом, тобто саме за волевиявлення спадкодавиці - ОСОБА_7 , яка своєї волі не змінювала та не скасовувала. Заповіт не визнаний недійсним, а є чинним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц (провадження № 61-8023св18), від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17-ц (провадження № 61-45879св18) та від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (провадження № 61-25032св19).
Під час розгляду справи позивачем не надано жодного доказу того, що спадкодавець перебувала у безпорадному стані та потребувала постійної допомоги, саме від відповідачки, а остання, у свою чергу, умисно ухилялася від надання такої допомоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 315-319 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: ОСОБА_6 (с. Фрунзівка, Решетилівського району, Полтавської області), Сумська районна державна нотаріальна контора (м. Суми, пл. Незалежності, 8), про усунення від права на спадкування - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Черних