Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/2193/19
Провадження № 2/433/176/20
13.02.2020 року Троїцький районний суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кіян А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, -
До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 . На підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 07 вересня 1978 року батькам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних долях, по Ѕ частині кожному, належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . На даний час правовстановлюючий документ на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у вигляді свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 07 вересня 1978 року - втрачено. У зв'язку з вищезазначеним, у позивача відсутні належні підстави для оформлення спадщини у нотаріальному порядку. Позивач просить суд визнати за ним право власності на дане спадкове майно.
Позивач у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, надав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без участі їх представника, заперечень на позовні вимоги не має.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності Цивільного кодексу України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом».
Враховуючи спірні правовідносини, у даному випадку відповідні юридичні факти виникли під час дії Цивільного кодексу Української PCP, оскільки спадщина після смерті батьків позивача відкрилася до набрання чинності ЦК України, у зв'язку з чим слід керуватися відповідними нормами вказаного нормативного акту, який діяв під час виникнення певних спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем.
Таким чином, судом було встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
Факт родинних відносин між позивачем та його батьками підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 9).
На підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 07 вересня 1978 року батькам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних долях, по Ѕ частині кожному, належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який складається: «А-1;а1;ґ1» - житловий будинок; «Б;б» - літня кухня; «ПГ» - погріб; «В» - убиральня; «Д» - літній душ; 2-4 - огорожа; 5 - водопровід (а.с. 11-15).
На даний час правовстановлюючий документ на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у вигляді свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 07 вересня 1978 року було втрачено.
У зв'язку з вищезазначеним, у позивача відсутні належні підстави для оформлення спадщини у нотаріальному порядку.
З огляду на вищезазначене, вивчивши надані докази, враховуючи те, що позивач доводиться спадкоємцем майна померлих своїх батьків згідно положень ст. 529 ЦК УРСР, оскільки позивач за вказаних вище обставин на даний момент не має належних підстав для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, враховуючи, що померлі на підставі наданих доказів набули право власності на вищезазначене спадкове майно, судом вбачаються усі законні підстави згідно норм діючого законодавства, за яких позивач має право на спадщину, але із-за незалежних від нього обставин не може скористатися таким правом у нотаріальному порядку, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 524, 529 ЦК УРСР, керуючись ст.ст. 5-13, 76-81, 89, 142, 206,211, 258-259, 265, 272 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у порядку спадкування за законом після смерті його батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який складається: «А-1;а1;ґ1» - житловий будинок; «Б;б» - літня кухня; «ПГ» - погріб; «В» - убиральня; «Д» - літній душ; 2-4 - огорожа; 5 - водопровід.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.І.Суський
13.02.20