Справа № 484/5038/19
Провадження № 2/484/281/20
Рішення
іменем України
04.02.2020 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді Максютенко О.А.
секретар судового засідання Завірюха В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайська в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
без участі сторін
встановив
У жовтні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до укладеного договору б/н від 13.06.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконувала належним чином, внаслідок чого станом на 31.08.2019 року в нього виникла заборгованість у загальному розмірі - 40460 грн. 95 коп. яка складається з: 1863,80 грн. - заборгованість за кредитом, 31075,34 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5357 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина), 1914,81 грн. - штраф (процентна складова).
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2008 року в розмірі 40460 грн. 95 коп. та судові витрати в сумі 1921 грн.
07.11.2019 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В позовній заяві позивач просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач до суду надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги не визнає.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 13.06.2008 року відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк. Відповідно до укладеного договору № б/н від 13.06.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами позивача.
До заяви позивачем додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідачем отримано кредит у розмірі 21600 грн.
За розрахунком банку станом на 31.08.2019 року в нього виникла заборгованість у загальному розмірі 40460,95 грн., яка складається з : 1863,80 грн. - заборгованість за кредитом, 31075 ,34 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5357 грн.- заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 умов та правил надання банківських послуг, 250 грн.- штраф (фіксована частина), 1914,81 грн.- штраф (процентна складова).
Відповідно до п.6.5 умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.3 ст.12ЦПК Україникожна сторонаповинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.526, ч.1 ст.527, ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.626,ч.1 ст.634 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ч.2 ст.615 ЦК України).
За ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір кваліфікується як двосторонній, консенсуальний та оплатний. Предметом кредитного договору є лише грошові кошти. Гроші, як предмет кредитного договору, відносяться до категорії речей, визначених родовими ознаками, які можуть вільно відчужуватись чи переходити від однієї особи до іншої в порядку універсального правонаступництвачи іншим способом.
Чинність кредитних договорів визначається, як ЦК України (статті 1048 - 1052, 1054), так і Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Ознаками чинності кредитних договорів є: - досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; - кредитний договір має укладатись обов'язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює ніяких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його нікчемністю; - сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятої 09 квітня 1985 року за № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна застосовувати щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» зазначав, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.
Проте, суд зазначає, що позивачем не підтверджено, що саме Витяг з Умов надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування
Відсутність підпису боржника в Умовах та Правилах вказує про його не обізнаність з вказаними Умовами та Правилами кредитного договору, про непроінформованість з умовами кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, а тому наведені обставини не можуть свідчити, що сторони погодили усі істотні умови договору № б/н від 13.06.2008 року.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено та не підтверджено того, які саме умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і які саме тарифи і умови кредитування мала на увазі відповідач , підписуючи заяву, та відповідно, які він брав на себе зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами, винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 31075 грн. 34 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом , 5357 грн.- заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина), 1914.81 грн. - штраф (процентна складова) є безпідставними, оскільки це узгоджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 року справа №342/180/17, оскільки у заяві не передбачено сплати позичальником процентів за користування кредитними коштами у розмірі 22.80 % річних, які просить стягнути позивач з відповідача , посилаючись на Умови та правила надання продукту кредитних карт, які не підписані відповідачем, відсутність розміру пені та комісій.
З огляду на викладене позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 1863 грн. 80 коп., що є заборгованістю по кредиту.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви, відповідно до частини першої статті 141ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 137, 141, 206, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д м.Київ, код ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області 23.08.2000 року, місце проживання ОСОБА_2 ,8 м.Первомайськ Микоалвїської області, РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк" заборгованість за договором б/н від 13.06.2008 року в розмірі - 1863 грн. 80 коп. та судовий збір в розмірі 88 грн. 36 коп, а всього 1952 грн. 16 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.02.2020 року
Суддя