Справа № 396/2023/19
Провадження № 2/396/108/20
Іменем України
13.02.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Русіна Алла Анатоліївна
за участю секретаря судового засідання: Стеценко А.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/2023/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, який зареєстровано 15 лютого 2014 року, Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, актовий запис № 2. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між сторонами не склалося, через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на життя. Подальше проживання однією сім'єю неможливе, у зв'язку з чим позивач звернулася з даним позовом до суду та просить розірвати шлюб.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує щодо задоволенню позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню так, як в судовому засіданні встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами стосуються припинення шлюбу та мають регулюватися положеннями глави 11 Сімейного кодексу України.
Відповідно до положень ст.ст. 104, 105 СК України шлюб може бути припинений шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу і що має місце у даному випадку.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 15 лютого 2014 року, Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , 15 лютого 2014 року було зареєстровано шлюб, актовий запис № 2. Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки змінено на « ОСОБА_5 » (а.с. 9).
Від шлюбу сторони по справі мають малолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Однак, подружнє життя у сторін по справі не склалося, оскільки вони мають несумісні погляди на життя, що стало причиною конфліктих ситуацій, які негативно відображаються. Подальше збереження шлюбу не можливе, примирення між сторонами неможливе.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя, як того вимагають положення ст.111 СК України, суд не вбачає.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного.
Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка а тому, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне проживання і збереження сім'ї стали неможливими.
Оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що існування шлюбних відносин між сторонами спору суперечить їх інтересам і що має істотне значення та є самостійною підставою для задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до положень ст. 235 СК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивач виявила бажання залишити після розірвання шлюбу шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Понесені судові витрати по справі в розмірі 768 грн. 40 коп. залишити за позивачем, компенсацію яких не просить в позовних вимогах.
Керуючись ст. 110-113 СК України, ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Розірвати шлюб укладений 15 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, актовий запис № 2.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу її шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: А. А. Русіна