Справа №489/6260/19
Провадження №3/489/84/20
іменем України
11 лютого 2020 року м.Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Кирильчук О.І.,за участі секретаря судових засідань Богомолової М.О., захисника Коренко Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року жовтня ІНФОРМАЦІЯ_2 дня народження, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу серія БД№ 295474, 14.11.2019р. о 19 год. 05 хв., в м.Миколаєві, вул.Генерала Карпенка,46, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння на обличчі, млява мова). На місці зупинки, водій ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора DRAGER, в установленому законом порядку, в присутності двох свідків, результат огляду був позитивний та склав 0,84% тест №2301, водій ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, згідно його письмових пояснень він знаходився поряд із автомобілем, за кермом не перебував, ані направлення на проходження огляду, ані другого примірнику акту огляду на стан сп'яніння йому поліцейський не надавав.
Захисник заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із порушенням порядку проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки її матеріали не містять направлення такий огляд, пояснення свідків не містять інформації, чи роз'яснювалось водію можливість проходження огляду в медичному закладі, чи були свідки очевидцями того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили проходження водієм на вимогу працівника поліції медичного огляду за допомогою приладу «Драгер» та результат такого огляду, є належними та допустимими доказами, законодавством не встановлено обов'язку свідка власноруч викладати свої пояснення, сумнівів у їх достовірності у судді немає.
Відсутність направлення на проходження медичного огляду та невручення водію другого примірнику акту огляду із урахуванням того, що ОСОБА_1 власним підписом засвідчив результат тестування на роздрукованому тесті «Драгер» та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не можуть бути підставою для визнання результатів такого огляду недійсним.
На долученому до матеріалів справи відеозапису не зафіксовано жодних зауважень щодо невиконання ОСОБА_1 функцій водія під час звернення до нього співробітників поліції з вимогою пройти медичний огляд на стан сп'яніння, немає таких зауважень і в протоколі про адміністративне правопорушення, де в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» наявний запис «сгоден» та номер телефону.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер Schmautzer)проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». ЄСПЛ також зазначає бов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною "поза розумним сумнівом", версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Вина у вчиненому правопорушенні ОСОБА_1 підтверджується протоколом серія БД№ БД№ 295474 від 14.11.2019р., висновком ALKOTEST DRAGER тест№ 2301 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими зафіксовано, що показник приладу після продуття ОСОБА_1 склав 0,84 ‰, відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського
Враховуючи вищевикладене, належними та допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, дана особа винна в його вчиненні і підлягає адміністративній відповідальності.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 221, 278, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн., в дохід держави, який перерахувати на р/р UA 438999980313010149000014001, отримувач коштів: Миколаївське ГУК/Микол.обл./ 21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, в дохід держави, який перерахувати на р/р UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва.
Суддя