Справа № 405/1066/20
1-кс/405/516/20
15 лютого 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120000000020 від 03.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, -
У провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування № 12020120000000020 від 03.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
Клопотання обгрунтовано тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місце у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел направлений на вчинення умисного вбивства своєї колишньої дружини, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки між ними склалися неприязні відносини з приводу місця проживання їх спільної доньки, у зв'язку із чим тривають судові процеси.
З метою реалізації свого злочинного умислу та уникнення відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, не бажаючи бути викритим правоохоронними органами, ОСОБА_5 вирішив організувати вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 на замовлення, а безпосереднє виконання вбивства останньої, ОСОБА_5 вирішив покласти на іншу особу і з цією метою, почав підготовку до вказаного злочину, шляхом підшукування виконавця вбивства ОСОБА_7 .
08.02.2020 близько 10 год. в м. Умань Черкаської області біля АЗС «Socar» ОСОБА_5 звернувся до раніше йому не знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з пропозицією виконати вбивство на замовлення за винагороду у розмірі 1000 доларів США, на що ОСОБА_8 , обдумавши пропозицію, відповів згодою.
З метою підтвердження дійсності свого наміру на вбивство ОСОБА_7 , 08.02.2020 близько 12 год., в м. Умань Черкаської області біля АЗС «Socar», ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_8 . В ході зустрічі ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 дані щодо ОСОБА_7 , а саме фотографії із зображенням останньої та частину грошових коштів у сумі 200 доларів США в якості завдатку, а також домовився про те, що за результатами вбивства ОСОБА_8 зателефонує ОСОБА_5 та повідомить обумовлену фразу, як підтвердження своєї виконаної роботи.
Так, за участю потерпілої ОСОБА_7 підібрано місце вчинення імітування викрадення останньої, імітаційні засоби, а також виготовлено фотознімки імітованого вбивства потерпілої, для створення уявних реальних умов, які виступили б підтвердженням викрадення невідомими особами ОСОБА_7 для суспільства та ОСОБА_5 .
В подальшому, 14.02.2020 об 11 год. 59 хв. ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_5 дані своєї платіжної картки з метою перерахування коштів за вчинене вбивство ОСОБА_7 .
З урахуванням попередньої домовленості, з метою остаточної оплати за вчинення вбивства, 14.02.2020 ОСОБА_5 , перебуваючи в АДРЕСА_3 о 12 год. 42 хв. здійснив перерахування за допомогою платіжного терміналу на банківську картку ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 10000 грн., тобто ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-показаннями свідка ОСОБА_9 від 04.02.2020;
-проведеним оглядом місця події від 08.02.2020;
-показаннями свідка ОСОБА_8 від 10.02.2020;
-показаннями аудіо-відео контролю особи від 08.02.2020;
-оглядом електронної інформаційної системи від 10.02.2020;
-оглядом місця події від 14.02.2020;
-показаннями потерпілої ОСОБА_7 від 14.02.2020.
14.02.2020 о 12 год. 47 хв. у порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
14.02.2020 о 19 год. 20 хв. відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в обов'язковому порядку судом повинні враховуватися вимоги ст.ст. 177 - 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1.Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Причетність ОСОБА_5 до вчинення закінченого замаху на вбивство, вчиненого на замовлення. підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями свідка ОСОБА_9 від 04.02.2020; проведеним оглядом місця події від 08.02.2020; показаннями свідка ОСОБА_8 від 10.02.2020; показаннями аудіо-відео контролю особи від 08.02.2020; оглядом електронної інформаційної системи від 10.02.2020; оглядом місця події від 14.02.2020; показаннями потерпілої ОСОБА_7 від 14.02.2020.
2.Тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим. Зокрема, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який за своєю тяжкістю відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Таким чином, обґрунтовано можна стверджувати, що підозрюваний може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки за ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
3.Міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців. Зокрема, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того встановлено, що останнім часом ОСОБА_5 періодично проживає в АДРЕСА_4 . Постійного місця роботи, навчання в Україні не має, у зв'язку із чим у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки.
4.Наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання. Підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та навчання, на обліку у центрі зайнятості не перебуває.
5.Майновий стан підозрюваного. ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, що свідчить про відсутність постійного джерела доходу.
6.Ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності. Так, на даний час протиправні дії ОСОБА_5 викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження чи повторення протиправної своєї поведінки.
В обґрунтування клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід зазначити про вищенаведені обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, серйозність висунутої підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, а також те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятися від відповідальності, незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів у цьому кримінальному провадженні, а також необхідність забезпечення дієвості та прийняття рішення у визначені Кримінальним процесуальним кодексом України строки.
Таким чином, на даний час існують ризики щодо ОСОБА_5 , передбачені КПК України, а саме:
-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні закінченого замаху на вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення. Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрюваний може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки за ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду;
-п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Так, підозрюваним ОСОБА_5 може бути здійснений вплив на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні;
-п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, ОСОБА_5 може зловживати своїми правами та обов'язками, визначеними нормами КПК України, що вплине на дієвість та прийняття рішення у розумні строки;
-п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, на даний час протиправні дії ОСОБА_5 викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, встановлено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Беручи до уваги зазначені ризики, тяжкість та обставини злочину, застосування відносно ОСОБА_5 найбільш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечать виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Встановлено, що у ОСОБА_5 немає осіб, яких можливо вважати такими, що заслуговують на довіру, та які зможуть поручитися за виконання останнім покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України.
ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, стійких соціальних зв'язків, у лютому 2020 змінив своє місце проживання. На підставі викладеного вище, застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є недоцільним, так як останній не є особою, яка має позитивну репутацію, а також стійкі соціальні зв'язки. Крім того, ОСОБА_5 використовував у своїй протиправній діяльності телефоні розмови, та у разі перебування останнього під домашнім арештом, ОСОБА_5 зможе продовжити здійснювати свою протиправну діяльність, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. У даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого на замовлення.
Таким чином, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, та більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування кримінального провадження, тому тримання ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , та слідчий клопотання підтримали.
Адвокат ОСОБА_6 , заперечив щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваного запобіжний заход у вигляді нічного домашнього арешту або визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку адвоката, вказав, що не вчиняв дій які ставляться йому в провину.
Заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, або відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є злочином проти життя та здоров'я людини, відноситься до категорії особливо тяжких, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років а бо довічне позбавлення волі.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю наданими слідчим доказів.
В даному провадженні також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київа, українць, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за ісцем проживання колишньої дружини, але проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі, для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчому необхідно провести ще ряд слідчих дій, заявлені слідчим в клопотанні та прокурором ризики на даний час існують, вважаю доведеними обставини, які виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, а тому приходжу до висновку про необхідність застосуання до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового слідства, без визначення розміру застави.
Відповідно до п.1 п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий судя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177,178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні у таких випадках:
1)щодо злочину, вчиненного із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2)щодо злочину, який спричинив загибель людини;
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто вчинив всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Крім цього, суд вважає, що підозрюваний бажав заподіяння смерті та був упевнений, що злочин доведено до кінця /вбивство потерпілої/, що узгоджується з перерахуванням грошових коштів виконавцю за його вчинення.
З приводу можливості обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою суд вказує, що даний не забезпечить належної поведінки підозрюваного, зокрема не впливати на свідка ОСОБА_9 , який проживає по сусідству і до якого ОСОБА_5 звернувся по допомогу у вбивстві колишньої дружини, не знищуватиме або не спотворюватиме докази, оскільки останній розуміється на ІТ - технологіях, як сам вказав в судовому засіданні, та не вчинить інших дій, що перешкоджатимуть досудовому розслідуванню.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту - залишити без задоволення.
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового слідства, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 12 год. 47 хв. 13 квітня 2020 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Зобов'язати слідчого та прокурора повідомити рідним ОСОБА_5 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вирішити питання про передачу малолітньої дитини ОСОБА_10 під опіку служби у справах дітей або іншої особи з числа родичів.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_11 Тьор