Справа № 1111/2225/12
6/405/18/20
"13" лютого 2020 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді - Шевченко І.М.
при секретарі - Фришко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
Заявник ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся в суд із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі № 1111/2225/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до відповідача, яким є: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 47/2007/СІ.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 19.04.2012 року Ленінський районний суд м. Кіровограда ухвалив рішення по справі № 1111/2225/12 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором № 47/2007/СІ.
28.11.2019 року між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 212009, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 47/2007/СІ, що й стало підставою для звернення в суд із вказаною заявою, оскільки зазначене є підставою для процесуального правонаступництва в цьому спорі.
Відповідно до положень абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи. Неявка вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 19.04.2012 року Ленінський районний суд м. Кіровограда ухвалив рішення по справі № 1111/2225/12 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором № 47/2007/СІ.
28.11.2019 року між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 212009, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 47/2007/СІ.
Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувана або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У відповідності до ч. 1ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Частиною 2 статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
З наведених положень ст.442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.
Норма СТ.442ППК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувана поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувана - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).
Враховуючи вищезазначене та позицію Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Враховуючи відступлення права вимоги згідно договору № 47/2007/Сі від 28.11.2019 року укладеного між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал», суд приходить до висновку, що вимогу заявника про заміну стягувача ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» на ТОВ «Вердикт Капітал» слід задовольнити.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України, керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 442 ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником - задовольнити.
Замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на Правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: Код ЄРДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 1111/2225/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до відповідача, яким є: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 47/2007/СІ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда І. М. Шевченко